Вічне засудження і безмежне милосердя Бога

31-10-2009

• Категорія:

• Теги:

• Церква в Європі

У Міланському католицькому університеті пройшла наукова нарада, учасники якої намагалися відповісти на питання: «Чи можна говорити сьогодні про вічне засудження, перед лицем безмірного божественного милосердя?». У дискусіях був підкреслений той факт, що в церковних проповідях все менше говориться про пекло, про пекельні муки. Священик Джакомо Каноббіо, професор богослів'я, що взяв участь в нараді, вважає, що можна говорити про дві причини цього. Перша полягає в тому, що священики ставлять акцент на милосерді Божому. Якщо Бог дійсно милосердний, а Він довів це життям Ісуса, то як можна уявити вічне засудження будь-якої людини? Друга причина криється в тому, що пекло описують згідно з певними застарілими образами, що перечать науковому знанню про світ. До цього слід додати ще один чинник: сучасний менталітет, який підкреслює власне задоволення, але який, однак, не оцінює власної поведінки.

Священик уточнює, що «зі сторони Бога пропонується милосердя людям; інакше не втілився б Ісус Христос, Який є Милосердним Образом Божим, що з'явився в історії. Проте, перед лицем цього милосердного Образу людина повинна прийняти рішення. Якщо ми стверджуємо, що Бог хоче будь-якою ціною врятувати, незалежно від волі людини, то не було б жодної людської відповідальності ні в питанні її спасіння, ні засудження». Бог пропонує, а людина ставить себе перед милосердям Божим. Зрештою, саме людина вирішує, прийняти його чи ні.

Деякі стверджують, що благодать, милосердя Боже, протирічить рішучому виключенню людини із спілкування з Богом. Проте ми не в змозі судити, чи висловив чоловік своє остаточне «ні» милосердній пропозиції Бога. Не може цього сказати і сама Церква, яка може беатифікувати або канонізувати, але не може стверджувати, вживаючи буденну мову, що та або інша людина знаходиться в пеклі. Місія Церкви полягає в сповіщенні Євангелії спасіння. Але якщо ми в думках віднімемо у людини можливість відкинути милосердя Боже, то тим самим ми руйнуємо те, що відрізняє саму людську особу, тобто свободу і можливість мати себе в своєму розпорядженні.

Чи можуть всі сподіватися на спасіння? «Саме у цьому суть християнського послання» -- стверджує міланський богослов. Сподіватися на спасіння всіх не означає, що всі, безумовно, врятуються. Це означає, що я як християнин, що пізнав милосердя Боже, розділяю бажання Бога про спасіння всіх людей. До того ж, в 18-ій главі Євангелії від Матея є дуже цікаві слова, якими Ісус визначає відношення до людей, що згрішили. Він говорить: «Немає волі Отця вашого Небесного, щоб загинув один з малих сих». Саме таким має бути відношення християнина.

переклад Milites Christi Imperatoris

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на Milites Christi Imperatoris обов'язкове