Кардинал Бертоне закликає до «нового гуманізму»

26-11-2009

• Категорія:

• Теги:

• культура і суспільство

«Милосердя, істина і справедливість - це три ключові поняття, якими визначається суть нового соціального і економічного гуманізму», - заявив держсекретар Ватикану кардинал Бертоне, звертаючись до студентів і професорів Європейського Університету в Римі.

Кардинал Тарчизіо Бертоне виступав в університеті у вівторок 24 листопада у зв'язку з початком чергового академічного року. Він використав енцикліку Бенедикта XVI «Caritas in Veritate» як відправну точку для своїх роздумів. За словами кардинала, згадана енцикліка «скеровує нас до осереддя нового гуманізму, суть якого - милосердя і істина». Папа назвав милосердя і істину, - продовжив свою думку кардинал, - двома основоположними чинниками, які є набагато ближчими людині, ніж будь-які інші, які нав'язуються їй різноманітними ідеологіями. Кардинал Бертоне відзначив, що в економічному гуманізмі «людина керується не індивідуалізмом, який спонукає її до егоцентризму і гедоністської обачливості, а почуттям солідарності, заснованому на понятті загального блага».

На думку кардинала Бертоне, економічний гуманізм зародився в XIV - XV столітті в ході «широкого і бурхливого культурного пробудження народів Європи», коли «була заново відкрита людина і поміщена в центр всесвіту, в центр етичних і духовних пошуків». Кардинал назвав цей період пізнього Середньовіччя «часом найбільшої революції, що стоїть в одному ряду з революцією неоліту і пізнішою промисловою революцією. Сценою цієї революції стала Європа». І в цій революції, - відзначив кардинал, - духовний чинник, і, перш за все, чинник християнства, відіграв ні з чим незрівнянну роль. «Європа не стала б такою, якою ми знаємо її сьогодні, без бенедиктинського і францисканського чернечого руху з їх радикальними інноваціями, з яких пізніше зародилася і ринкова економіка», - заявив кардинал Бертоне.

За його словами, швидке зростання числа бенедиктинських абатств в період після 1000 року позначило проблему, якою займався, зокрема, св. Бернард Клервоський, що вказав на «небезпеку непродуктивного накопичення земель і багатств». У його «Путівнику милосердя» («Carta Caritatis») від 1098 р. виділено два принципи. Згідно з першим з них, незаконним є те збагачення, яке досягається за рахунок зубожіння іншого. А згідно з другим, допомога потребуючим повинна носити розумний характер. У тексті послання слову «благодійність» віддається перевага над словом «милостиня». При цьому зазначено, що «кожне прохання про допомогу має бути відповідним чином досліджене».

Так і у наш час, - заявив кардинал, - «необхідно виявити причини, з яких убога людина дійшла до такого життя, а добродійність не повинна спонукати бідних до бездіяльності».

Кардинал Бертоне закликав до «гуманізму нового типу», що відповідає сучасній економічній ситуації, відміченої викликами «глобалізації, лібералізації, світових фінансових інститутів, інноваційних технологій, масової міграції, соціальної нерівності, кризи ідентичності і екологічного ризику». За його словами, і поточна фінансова криза була певною мірою викликана зневагою до «етичного виміру» бізнесу, а шляхи її подолання слід шукати «в поверненні до етики, що має на увазі, перш за все, відповідальність людини, а не урядів».

«У глобальній економіці, - продовжив свою думку кардинал, - не можна нехтувати діловою етикою, - і сама економіка покликана служити швидше примноженню етичних цінностей, ніж видобуванню прибутків».

В зв'язку з цим кардинал Бертоне знов послався на енцикліку «Caritas in Veritate», в якій отримання економічного прибутку зовсім не протиставляється безкорисливості, а швидше дається «нове комплексне бачення реальності, в якому своє місце відводиться і приватному і громадському, в якому економічна вигода не відкидається, але розглядається як інструмент, що служить для досягнення гуманітарних і соціальних цілей».

переклад Milites Christi Imperatoris