40 років Міссалу Павла VI

30-11-2009

• Категорія:

• Теги:

• цікавинки

40 років тому, 30 листопада 1969 року, набрали чинності норми Апостольської конституції Папи Павла VI Missale Romanum, яка вводила в дію нові норми і новий чин (Novus Ordo) здійснення Святої Меси. Перше видання оновленого Міссалу, т.з. «Міссалу Павла VI», вийшло лише в 1970 році, проте вже з першої неділі Адвенту 1969 року в багатьох католицьких храмах почала вершитися літургія за реформованим обрядом. Однією з головних змін, введених в богослужебну практику, стало широке використання сучасних мов замість латині, що раніше була основною мовою римської літургії. Ці зміни не були легкими для Католицької Церкви, і не всіма вони були прийняті однозначно. Зокрема, саме радикальна літургійна реформа стала одним з ключових чинників, що привели в 1988 році до схизми архиєпископа Марселя Лефевра і розриву з Римом створеного ним Священичого братства св. Пія X, кроки з повернення якого до спілкування з Католицькою Церквою були зроблені цього року Папою Бенедиктом XVI.

26 листопада 1969 року, напередодні набуття чинності норм Конституції Missale Romanum, Папа Павло VI на генеральній аудієнції у Ватикані говорив про труднощі і причини прийдешніх змін. У своїй промові він сказав, зокрема, наступне:

"Ми просимо вас ще раз звернути ваші думки до літургійних нововведень нового обряду Меси. Цей новий обряд буде введений в наше святкування Святого Жертвоприношення починаючи з наступної неділі - першої неділі Адвенту, 30 листопада.

Новий чин Меси: зміна поважної традиції, що нараховує століття. Це те, що торкається отриманої нами релігійної спадщини, яка, здавалося б, користується привілеєм недоторканості і спокою. Здавалося б, воно вкладає в наші вуста молитву наших предків і допомагає нам відчувати себе вірними нашому духовному минулому, яке ми зберегли для того, щоб передати його наступним поколінням.

У такий момент ми краще усвідомлюємо цінність історичної традиції і спілкування святих. Ця зміна торкнеться обрядів Меси. Ми виявимо, можливо, з деяким відчуттям роздратування, що обряди біля вівтаря здійснюються віднині не з тими самими словами і жестами, до яких ми звикли, - можливо, звикли настільки, що вже не звертаємо уваги на них. Ця зміна торкнеться також і вірних. Вона має на меті залучити кожного з присутніх, вирвати їх із звичного особистого благочестя або звичайної апатії.

[...]

І тут варто відзначити найбільше нововведення - нововведення мови. Віднині вже не латинь, але розмовна мова буде основною мовою Меси. Введення народних мов, поза сумнівом, стане великою жертвою для тих, хто знає красу, силу і виразну сакральність латинської мови. Ми розлучаємося з мовою століть християнства, ми стаємо ніби вульгарними самозванцями в літературному заповіднику священного говору. Ми також втратимо значну частину того дивовижного і незрівнянного художнього і духовного скарбу, яким є григоріанський спів.

У нас є підстави для жалю, навіть підстави для замішання. Що ми поставимо на місце цієї мови ангелів? Ми відмовляємося від неоцінимого багатства. Але чому? Що може бути дорогоцінніше, ніж цей найбільший із скарбів нашої Церкви?

Відповідь здається банальною, прозаїчною. Та все ж це хороша відповідь, тому що ця відповідь людська, тому що вона апостольська.

Розуміння молитви цінніше, ніж шовкове убрання, в яке вона по-королівськи одягнена. Участь людей цінніша - особливо участь сучасних людей, що люблять просту мову.

Якщо божественна латинь віддаляє нас від дітей, від молоді, від світу праці і турбот, якщо вона стає темною завісою, а не прозорим вікном, то хіба правильно було б нам, ловцям душ, зберігати її як виняткову мову молитви і релігійного спілкування?"

До теперішнього часу Міссал Павла VI витримав вже три видання; останнє, третє «типове» видання було підготовлене і видане з благословення Папи Івана Павла II в 2002 році - саме воно зараз є основною богослужебною книгою ординарної форми римського обряду.

Нагадаємо, що в 2007 році Папа Бенедикт XVI за допомогою motu proprio Summorum Pontificum підтвердив, що дореформений обряд, останнє кодифікування якого міститься в Міссалі, виданому з благословення Івана XXIII в 1962 році, ніколи не був скасований в Католицькій Церкві. Цим же документом Папа значно розширив можливості використання цього обряду як «екстраординарної форми» римського обряду.

переклад Milites Christi Imperatoris