Соціальні дії та політика ніколи не повинні відділятись від гідності людини. На загальній аудієнції з Папою Бенедиктом ХVІ 15.12

16-12-2009

• Категорія:

• Теги:

• Папа Римський

«У час Адвенту Господь Бог промовляє до нас устами пророка Ісаї: «Оберніться до мене і спасетеся!» (Іс 45,22). Зробіть простір в серці Христові, який приходить свідчити радість і мир», - цими словами, зверненими до молоді, Святіший Отець Бенедикт ХVІ закінчив загальну аудієнцію, яка відбулась в залі імені Папи Павла VІ у Ватикані у середу, 16 грудня 2009 року.

Катехиза Папи була присвячена Джонові Солсбері, якого називають також Йоаном Солсберійським, що належав до однієї з найважливіших філософських та богословських шкіл середньовіччя, а саме Шартрського собору у Франції. Він народився в Англії, а освіту здобув у найпрестижніших школах того віку, зокрема в Парижі та Шартрі. Він був секретарем і радником Кентерберійських архиєпископів і супроводжував святого мученика Томаса Бекета під час його вигнання до Франції. Останні 4 роки свого життя був єпископом Шартру, де й помер 1180 року.

Бенедикт ХVІ вказав, що серед праць цього видатного богослова дві відзначаються великою актуальністю. Перша, під назвою «Мегалогікон» зосереджена на захисті культури, як поєднанні красномовства з мудрістю. Він виступає проти порожньої риторики. Також і сьогодні, наголосив Папа, численні засоби суспільної комунікації потребують багатства мудрості та натхнення істини, доброти й краси. Згідно із Йоаном Солсберійським, існує також об'єктивна й незмінна істина, яка походить від Бога, яка досяжна людському розумові та стосується практичної і суспільної дії.

Друга книга «Полікратікус» включає теорію суспільного життя. В ньому викладена політична й етична точка зору автора, зокрема, думка про те, що природне право повинно надихати людські закони і політична та релігійна влада повинна ними керуватись, сприяючи загальному добру. В осередку кожної соціальної дії повинна знаходитись об'єктивна істина про людину.

Папа Бенедикт XVI згадав також свою Енцикліку «Любов у істині», в якій він звертається до людей доброї волі, щоб вони доклали усіх зусиль до того, щоб соціальні дії та політика ніколи не відділялись від об'єктивної істини про людину та її гідності. Папа вказує на те, що істину та любов, яку вона виявляє, не можна виробити, а лише - прийняти. Їх першоджерелом не є, і не може бути людина, але Бог, який є Істиною та Любов'ю. Це дуже важливе для суспільства та його розвитку, оскільки саме ж покликання до розвитку окремих людей та цілих народів не ґрунтується на звичайних людських рішеннях, але вписане у план, який нас випереджує і становить для нас всіх обов'язок, який треба добровільно прийняти (ч.52). «Цей задум та істину ми повинні старатись прийняти, щоб зродилась справедливість... і можемо її знайти та прийняти тільки серцем, волею та розумом, очищеними в Божому світлі», - наголосив Святіший Отець.

Загальна аудієнція закінчилась Апостольським благословенням Вселенського Архиєрея.

http://www.radiovaticana.org/ucr/index.asp