Категорії

Search

Tags

Чого бракує новому мистецтву?

21-02-2010

  • Категорія:


Сучасний секуляризований світ утратив відчуття Бога, відмовившись від прозорості Божественної сутності, від Його невимірності та вічності. Можливо, саме тому мистецтво досі провокаційно протиставляло себе релігійним темам, уникаючи не тільки християнських образів, а й одвічних тем краси та сенсу. Складну місію наповнення сучасного світу людської культури Духом Євангелія та відновлення діалогу Святого Престолу зі світом культури Папа Бенедикт XVI довірив архієпископові Джанфранко Равазі.

Сучасне мистецтво як духовний і трансцедентний прояв Божої подоби людини втрачає навіть свою змістовність, воно вже не є носієм християнських моральних цінностей, які були невід'ємною складовою всієї європейської культурної спадщини. Пріоритетом у царині сучасного мистецтва є беззмістовна оригінальність і епатажність, які іноді справляють шокуюче враження, і нічого крім негативних емоцій і вражень такі "витвори мистецтва" не залишають. Але чи це є мистецтвом насправді? І чи все сучасне мистецтво підпадає під ці сумні тенденції?

Церква протягом багатьох століть брала участь у розвитку всієї європейської культури і є невід'ємною частиною цієї культури. Найвеличніші твори мистецтва вийшли саме з лона Католицької Церкви, і, вочевидь, Церква захоче продовжити цю тенденцію і в XXI ст.

Класичні та традиційні форми у церковному мистецтві сповнені благодатним Духом Євангелія, глибоким змістом. Церковне мистецтво минулих століть - це спадщина Краси, яка, за словами Папи Йоана Павла ІІ, дозволяє вдивлятись у дію Святого Духа в житті.

Складна місія сприяння тому, аби світ людської культури наповнювався Духом Євангелія, та місія відновлення діалогу Святого Престолу зі світом сучасної культури була покладена від 2007 р. на архієпископа Джанфранко Равазі.

Голова Папської Ради з питань культури має 68 років. Священиком він став 1966 р. у дієцезії Мілану. Сам про себе розповідає, що реалізовував своє священицьке покликання в три етапи: у молодості протягом 20 років був викладачем на теологічному факультеті у Північній Італії; згодом був префектом Амброзіанскої бібліотеки у Мілані; і нарешті, нині він є головою Папської Ради з питань культури, Папської Комісії з культурної спадщини Церкви, Папської Комісії зі Священної археології. Ніколи раніше одна людина не виконувала такі серйозні функції.

Архієпископ є неперевершеним ученим та публіцистом, бібліографія його творів чималенька. Він - автор близько 150 книжок і численних статей, а також коментатор на теле-і радіопрограмах. Робота зі ЗМІ виявилася плідною: "Я почав отримувати від читачів і слухачів, 20% з яких невіруючі, 5000 листів на рік", - каже монс.Равазі.

Він пише свої роботи від руки, спить 4-5 годин на добу. Зазвичай предметом його досліджень є Святе Письмо, але часто він коментує в італійських газетах поточні справи та культурні проблеми, а в його роботах можна знайти роздуми над творчістю таких авторів, як російський поет Володимир Маяковський, ліванський поет Халіль Джебран, сучасний виконавець народних пісень Фабріцціо д'Андреа та багато інших.

Шляхи зближення Церкви з мистецтвом архієпископ бачить у впровадженні в церковних семінаріях курсів із класичного й сучасного мистецтва; у погодженій співпраці архітекторів та художників для підтримки високого художнього рівня інтер'єрів храмів і в сприянні діалогу між Святим Престолом та митцями.

Після зустрічі Папи Бенедикта XVI із 260 художниками у Сікстинській капелі (21 листопада 2009 р.) архієпископ Джанфранко Равазі повідомив, що 2011 р. Святий Престол братиме участь у Венеціанському бієнале - чи не найславетнішому форумі видатних сучасних мистців.

"Новому мистецтву часто бракує метафізичності й трансцендентності. Саме це підштовхнуло нас взяти участь у Венеціанському бієнале", - констатував монсеньйор Равазі. За словами архієпископа, Католицька Церква хотіла б виступити на цьому заході з максимально амбітним викликом: Церква запропонує мистецтву повернутися до великих тем, до великих символів і притч, як біблійних, так і світових. Крім того, митцям, які, звичайно ж, працюватимуть незалежно, буде запропоновано взятися до теми Літургії. Для відновлення діалогу потрібні особистості, які б допомогли відродити зв'язок між Літургією, вірою та сучасним мистецтвом. Будуть запрошені майстри світового рівня з Америки, Африки, Азії та Європи. Список кандидатів на участь у проекті обговорюватиметься спеціальною комісією. Мета цього заходу - не спонукання митців стати творцями церковного мистецтва, але щоб вони через свої твори відобразили вічне й неосяжне, яке є в усьому, що існує, і велич Бога-Творця.

Тільки прагнення до Правди й досконалості дає надію віднайти справжню глибоку Красу. Таке прагнення дозволить сучасному мистецтву стати істинним, справжнім та глибоким, і з усією сміливістю нових форм наблизитися до нескінченного виміру Буття, до Бога.

Тетяна СКВОРЦОВА
Джерело: Католицький вісник "Kairos"

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове