Святий Макарій, Александрійський

• Категорія:

• Католицькі святі

Жив цей святий в той самий час, що і святий Макарій Єгипетський, лише був молодшим від нього. Родом з Александрії, він був торговцем овочами і поганином, і лише на 40 році життя охрестився, пішов у пустиню, був учнем св.Антонія, а потім оселився в «Келіях» недалеко Скита, в якому жив св.Макарій. Обидва вони часто зустрічалися на молитвах і духовних розмовах. Життя його було одним великим постом. Сім років не їв вареної страви, а ще три роки жив одним хлібом, котрий дробив в глечик з вузьким горлом і з'їдав щодня лише стільки, скільки міг пригоршнею дістати. Спав стоячи, а раз на 20 діб стояв на одному місці, щоб побороти сон. Тіло його було висушене так, що волосся на бороді не хотіло відростати.

Почув він, що в Тавенні (частина пустелі в горішній Тивиді), під проводом св.Пахомія живуть у великому пості більше ніж 1400 монахів. Св.Макарій перебрався в світську одежу і вирушив в далеку дорогу до того монастиря проситися, щоб його прийняли. Та св.Пахомій відмовив, бо боявся чи чоловік цей, про якого нічого не знав, витримає тягар життя в пості. Але св.Макарій стояв цілий тиждень біля воріт монастиря і лише тоді був прийнятий. Саме настав великий піст і св.Макарій вибрав собі один кутик, де перестояв весь час посту, не лягаючи і не сідаючи, не говорив ні до кого ані слова і лише раз на тиждень їв трішки капустяного листя. Всі монахи дивувалися його святості, а Господь Бог об'явив св.Пахомію, хто є цей незнайомець. Св.Пахомій взяв його за руку, завів до своєї келії, дякував за такий святий приклад для цілого монастиря і відпустив його назад в пустиню.

Але, будучи вже навіть священиком, мусів боротися зі спокусами. Злі духи тривожили його, перетворювалися у всяких чудовиськ, оточували його печеру, переслідували його на кожному кроці. Один раз диявол хотів наразити його на гріх гордині і намовляв його, щоб той йшов до Риму творити там чудеса. Св.Макарій ліг в келії, витягнув ноги через поріг і сказав: «ТАК БУДУ ЛЕЖАТИ АЖ ДО ВЕЧОРА, А ВИ ЧОРТИ, ЯКЩО МАЄТЕ СИЛУ ТО ВИТЯГНІТЬ МЕНЕ, А ЯКЩО НЕ ВИТЯГНЕТЕ, ТО БІЛЬШЕ НЕ БОЮСЯ ВАШОЇ БЕЗСИЛОЇ СПОКУСИ». Іншим разом носив на собі два тяжких мішки піску, щоб укріпити своє тіло і не дати спокусам приступу до себе.

І знов пересидів 6 місяців посеред боліт і великих отруйних комарів, котрі ціле тіло його скусали так, що після повернення ніхто не міг його впізнати, бо виглядав як прокажений.

Сталося так, що один пустинник дав йому гарне гроно винограду. Святий, щоб перемогти цю спокусу передав виноград сусідньому монахові, а той третьому так, що перейшовши через багато келій гроно вернулося назад до св.Макарія. І наділив його Бог силою робити чуда, проганяти бісів і оздоровлювати хворих. Привели до нього священика, якому хвороба (рак) з'їла вже голову аж до костей. Св.Макарій не хотів його лікувати, бо нещасний той наважився правити Службу Божу в смертному гріху, а оздоровить його тільки тоді, коли той покається, що не посміє більше приступити до престолу як священнослужитель. Один сліпець прийшов до келії Святого і не застав його. Взяв той сліпець пригорщу землі з келії, розвів слиною, помолився, помазав собі очі і прозрів. Раз левиця принесла до Святого сліпе мале щеня своє і св.Макарій вилікував його, за що вдячна левиця принесла йому овечу шкуру, а Святий наказав цьому звірові, щоб не робив шкоди бідним людям.

За часів Лукія, безбожного лжевладики олександрійського, св.Макарій був на вигнанні разом з св.Макарієм Єгипетським. Слід додати, що слово «Макарій» означає щасливий.

Помер він близько 396 року, а життя його описав Паладій, який був його учнем.

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове