Категорії

Search

Tags

Яка сила є рушійною в моєму житті?


Мабуть, кожен час від часу свідомо чи під впливом певних обставин намагається певним чином проаналізувати своє життя, якось прицільніше поглянути на нього.

Пропоную кілька точок для роздумів.

Що керує моїм життям?
Взагалі рушієм може бути:

• почуття провини (Пс. 31,1);

• гнів і образа - коли хочеться щось довести іншим (чи самому собі), коли робиш, так би мовити, на зло. (Іов 4, 18);

• страх - може бути внаслідок завищених вимог, душевних ран, надто жорсткого контролю з боку батьків, ін.; коли не хочеться ризикувати, змінювати усталений спосіб життя і порядок речей (1 Ів. 4, 18);

• бажання матеріального благополуччя ! насправді, найцінніші в житті речі - це зовсім не речі !

• думки і вимоги оточуючих - коли простіше зробити так, як „просять" інші люди, ніж опиратися їхньому тискові і відстоювати свою позицію, навіть якщо і не маєш жодного бажання так робити. (Словом, коли піддаєшся на маніпуляцію з боку інших). (Мт. 6, 24)

Найважливіше - це знати Боже призначення для свого життя. Брак цього знання нічим заповнити чи підмінити.

Усвідомлення свого життєвого призначення, яке для мене встановив Бог:

1) надає моєму життю сенсу, оскільки без Бога життя не має жодного сенсу (Євр. 29, 11) Еф. 3, 20 - Бог діючою в нас силою може зробити в нас незрівнянно більше всього, чого ми просимо, чи про що думаємо.

2) спрощує мені життя.Чітко окреслена ціль суттєво допомагає при прийнятті рішень, розподіленні часу, а також використанні здібностей і додаткових внутрішніх ресурсів. (Іс. 26, 3).

3) дає чіткий фокус життя, дозволяє не розпорошувати зусилля, не витрачати час на непотрібні дрібниці, а пізнавати, що є воля Божа (Еф. 5, 17; Фл. 3, 13-14 і 14-15).

Тобто:
• не варто займатись усім відразу;
• краще робити менше, але якісніше;
• спрямувати зусилля лише на найважливіше;
• активність ≠ продуктивність.

4) дає потрібну життєву мотивацію - конкретно визначена мета надає найбільше енергії для діяльності.

А найголовніше - це усвідомити, що істинно важливим є лише те, що про моє житя думає Бог (Рим. 14, 10б і 12).

Я живу на землі для того, щоб приготуватися до вічності!

Пропоную задуматися над такими запитаннями:
1. Ким для мене є Ісус? Яке моє відношення до Нього?
(Відповідь на нього може показати, де я буду у вічності).
2. Що я зробив (зробила) (і роблю) з усім, чим наділив мене Бог?
(Роздуми над цим запитанням можуть допомогти побачити, що я буду робити у вічності).

Також вам може суттєво допомогти розважання над тим, що б сказали ваші близькі (друзі, члени сім'ї), якби їх запитати їхню думку про те, що є рушійною силою вашого життя.

Основна думка:
ЦІЛЕСПРЯМОВАНЕ ЖИТТЯ Є ШЛЯХОМ ДО ДУШЕВНОГО СПОКОЮ.

Основне запитання до себе:
ЩО Б Я ХОТІВ (ХОТІЛА) БАЧИТИ РУШІЄМ МОГО ЖИТТЯ?

©Milites Christi Imperatoris