Меса в наміренні праведників світу

01-07-2010

• Категорія:

• Теги:

• цікавинки |
• міжхристиянські відносини

У четвер,18 червня, декілька кардиналів Римської Курії відслужили заупокійну месу в наміренні двох дипломатів -антифашистів, що рятували євреїв в роки Другої Світової Війни. Молебень в наміренні душ Луіса Мартінеса де Суса Дантаса (Бразилія) і Арістідеса де Суса Мендеса (Португалія) відслужив кардинал Вальтер Каспер, президент Папської Ради сприяння християнської єдності.

Це відбувалося в церкві Санта Марія в Траспонтіні, недалеко від Ватикану. Поряд з ним були кардинал Клаудіо Уммес, префект Конгрегації Духівництва, і кардинал Уїльям Льовада, префект Конгрегації Доктрини Віри.

З проповіддю виступив кардинал Ренато Мартіно, колишній президент Папської Ради Справедливість і Мир і Папської Ради у справах мігрантів і мандрівників. Він розповів про життя двох відважних людей, які врятували життя тисяч євреїв. "Вони обоє - Дантас і Мендес - належать до розряду осіб з непідкупною совістю, які не всі обов'язково були дипломатами, але ризикували своїм життям і врятували дуже багато людей, яким загрожував жах расистського нацизму." Серед згаданих героїв були: швед Рауль Валенберг, швейцарець Карл Лютц, італієць Джорджіо Перласка (який продовжив справу іспанського посла Ангела Санц Бризу) і німець Оскар Шиндлер.

У своїй проповіді кардинал Мартіно відзначив, що діяльність обох дипломатів була результатом глибокої християнської віри, оскільки вершилась абсолютно свідомо і була прямою непокорою своєму уряду, який, - як і більшість урядів в світі, в ті часи - був настроєний проти євреїв.

Мендес, будучи працівником консульства Португалії в Бордо (Франція) за часів нацистської окупації, протистояв відвертому наказу португальського уряду Антоніо Салазара уникати "в будь-яких умовах видавати візи євреям або іншим небажаним елементам". Мендес організував візову систему, яка дозволяла приховувати єврейську приналежність людей і тим врятував орієнтовно 30 тисяч осіб. Інакше, їх чекав би концтабір і вірна смерть. Пізніше він став свідком сумної долі своїх 14 дітей, яких змусили залишити Батьківщину і роз'їхатися по світу. Він помер в убогості, в притулку для бідних, який організували францішкани. Це сталося в Португалії, в Лісабоні, 3 квітня 1954 року. Згідно його волі, Мендес був похований у францішканскому похоронному одязі.

Посол Дантас також йшов за голосом совісті і не виконував розпорядження свого уряду менш відверті, ніж португальські, але не менш зобов'язуючі. Він допоміг тисячам людей уникнути смерті. Подібна непокора коштувала йому кар'єри.У свій захист він сказав, що ним рухали " елементарні почуття християнської віри".

В пам'ять про Мендеса і Дантаса комітет створив ідею Для Совісті, аби подякувати Господу за всіх тих, у кого в ці важкі роки вистачало мужності слухатися голосу власної совісті.

http://www.catholic.co.il

переклад Milites Christi Imperatoris