З Божим Словом до осіб із вадами слуху

26-07-2010

• Категорія:

• Теги:

• харитативна діяльність

23 липня перші сімнадцять випускників інтенсивних курсів жестової мови та культури Українського Католицького Університету отримали сертифікати про набуті знання та навики. У Церкві з'явилася група богословів, яка тепер на фаховому рівні можуть передавати Боже Слово особам, які позбавлені можливості чути.

Одним із ініціаторів створення курсів став провід Львівської Архієпархії на чолі з Архієпископом Ігорем Возняком, а також випускник УКУ о. Олег Лазуркевич, який започаткував і провадить Центр душпастирства осіб із вадами слуху «Надія». «Навчальна програма душпастирства людей із вадами слуху містить різні модулі, семінари, гостьові лекції та літні школи, - розповідає о. Олег. - Це широка навчальна та пасторальна програма, яка дає змогу різним особам добирати той комплекс знань та навиків, який відповідає їхній зацікавленості у даному предметі. Когось більше цікавить власне жестова мова, когось - культурологічні аспекти жестової мови, когось - специфіка психології осіб із вадами слуху. Усі ці предмети в перспективі будуть висвітлюватися в контексті нашої навчальної програми».

Таким чином, кожен випускник курсів може продовжити навчання вже на іншому тематичному модулі або спробувати здобути вищий рівень квалафікації у тому ж таки модулі. «Наше завдення не лише в тому, щоб студенти отримали знання чи навики від найкваліфікованіших викладачів з тих, які сьогодні працюють в Україні. Може, навіть важливіше - створити середовище осіб, які вже працюють або хочуть працювати в душпастирстві для глухих як в УГКЦ, так і в інших Церквах України», - додає о. Лазуркевич. В УКУ вже кілька разів провели зустрічі члени Клубу спілкування жестовою мовою, ініційованого центром «Надія».

Своє бажання працювати в сфері душпастирства осіб із вадами слуху віддавна виявляла сестра Василія Дільна, монахиня із Згромадження Пресвятого Йосифа Пречистої Діви Марії (УГКЦ), яка серед інших отримала сертифікат про кваліфікацію з жестової мови й культури глухої людини. «П'ять проків тому я катехизувала дівчинку, яка мала слабкий слух, - розповідає сестра Василія. - Спочатку мені було важко з нею порозумітися. Певні поняття доводилося повторювати по п'ять-шість разів. Але з часом ми порозумілися: я її вчила про Бога, вона мене вчила жестів. Дівчинка успішно закінчила курс катехизації. Наші дороги розійшлися, але бажання удосконалити знання жестової мови в мене залишилося. Якщо мені доведеться ще не раз працювати з такими людьми. Їм також слід донести вістку про Бога, щоб вони відчули себе любленими в цьому світі».

Ірина Семерак, випускниця Катехитично-педагогічного інституту УКУ, теж отримала сертифікат про закінчення курсів. Покликана катехизувати людей, в один момент свого життя вона зрозуміла, що є ціла група близьких до неї осіб, яким вона не здатна передати Слово Боже й науку Церкви: «Я дуже рада, що мала змогу продовжити навчання в моєму Університеті на курсах жестової мови, - каже Ірина Семерак. - Люди зі слабким слухом не можуть брати повноцінної участі у Літургії. Я маю намір перекладати для них Літургію у церквах мого рідного Яворова».

Курси закінчили не лише катехити та богослови, а й майбутні працівники української міліції. Студентка факультету психології Університету внутрішніх справ України Христина Біляєва має намір працювати саме з особами з вадами слуху: «У майбутньому я хочу працювати в міліції, а оскільки в нас в країні дуже багато глухонімих, які часто звертаються до психолога зі своїми проблемами, знання і навики, які я здобула на курсах, мені дуже допоможуть в моїй подальшій праці», - пояснила свій вибір Христина.

Викладати на курсах були запрошені найкращі фахівці галузі з цілої України. На сьогодні провідним науковим та навчальним центром у галузі є Лабораторія жестової мови Інституту спеціальної педагогіки Академії педагогічних наук України. Двоє найкращих працівників цієї лабораторії були запрошені викладати на курсах в УКУ.

Науковий співробітник інституту Наталія Адамюк переконана, що курси жестової мови та культури в Українському Католицькому Університеті започаткували нову ділянку в галузі, в якій вона працює ціле своє життя. «Особливість цих курсів у тому, що ми навчаємо людей, які потім будуть вчити людей із вадами слуху розуміти Слово Боже усвідомлено, зі щирим серцем прислухатися до такої науки як богослов'я, - вважає пані Наталя, яка зовсім не чує. - Це потрібно для того, щоб особи із вадами слуху розуміли, де виникає добро, чому виникає зло, як його виправити, як привести інших людей на правильний шлях. Ці курси є першими, і ми бачимо, що вони є тільки зародженням наших взаємин».

Досвідчені викладачі жестової мови стикнулися у цьому випадку з новим викликом: слухачів слід навчити не лише української жестової мови, а й церковної термінології, яка в українському контексті ще не є повністю опрацьована. Тому в найближчих планах - розробити спеціальний посібник-жестівник богословської термінології, який пані Наталя Адамюк має намір підготувати для студентів курсів у співпраці з УКУ.

«Я маю великий стаж викладання жестової мови в різних установах України, - каже пані Наталя. - Але саме тут, у Католицькому Університеті, я вперше побачила людей, які прийшли вивчати жестову мову без жодного примусу, не маючи якихось обставин, які б змушували їх осягати ці знання. Жестова мова їм потрібна для служіння особам із вадами слуху. І це мене справді захоплює й надихає»

«Приємно, що слухачі курсів хочуть допомагати нашим глухим людям, - ділиться ще один викладач курсів із Полтави Світлана Улянова, заступник директора навчально-виховної роботи підприємства «Універсал» Українського товариства глухих. - Я - представник третього покоління людей із вадами слуху. Моя мама не знала Божого Слова. Тепер я сподіваюся, що всі інші глухі та я особисто його знатимемо».

«Курси жестової мови й культури започаткували велику працю, до якої щораз більше залучатимуться викладачі кафедри боголов'я УКУ, - розповідає декан філософсько-богословського факультету УКУ о. д-р Ігор Бойко. - Ми відкриті до всіх людей, яких суспільство відкидає, які з багатьох причин почуваються відкинутими на маргінеси суспільства. Такими є особи з вадами слуху. Спільно зі спеціалістами з Києва ми працюватимемо над жестівником богословської термінології і розробимо спеціальну програму для викладання на курсах. Є багато потреб, а відповідно й завдань, які стоять перед нами. Скажімо, сьогодні брати участь у Службі Божій глухим допомагають сурдоперекладачі, в майбутньому мали б з'явитися священики, які зможуть служити Літургію для осіб із вадами слуху, здійснювати Таїнства, зокрема Таїнство покаяння».

http://ucu.edu.ua/

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове