Владика Ігор освятив храм Преображення у с. Хоросно

16-08-2010

• Категорія:

• Теги:

• УГКЦ

15 cерпня 2010 р. Високопреосвященніший Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський УГКЦ, освятив храм Преображення ГНІХ у с. Хоросно, Пустомитівського району.

Вперше село датується записом на пергаментній грамоті 22 січня 1384 року. У селі була збудована дерев'яна церква, котра у 1999 році згоріла.

Будівництво нового храму, архітектором якого є Гаврилюк Анатолій Іванович, розпочав у 2000 році о. Мирослав Притула. Проте завершити будівництво церкви йому не вдалося. У 2008 році адміністратором храму було призначено о. Богдана Гнатіва, який за два роки спільними зусиллями жертводавців і мешканців села, завершив основні роботи.

Отець Богдан розповів, що перейнявши будову, першочерговим завданням було поставити металопластикові вікна, провести облицювальні роботи, як ззовні, так з середини храму. Відтак була встановлена система опалення, постелена підлога з обігрівом та встановлені усі двері. Не менш важливим, о. Богдан вважає встановлення системи пожежної та охоронної безпеки, щоб не повторилася більше трагедія 99-го року.

Високопреосвященніший Владика подякував о. Богдану Гнатіву за те, що без жодної боязні перейняв будову церкви та будову міцних християнських душ у с. Хоросно. «Дякую вам, отче Богдане, що ви старалися організувати людей, насамперед, до мирного та побожного життя між собою. Хай Господь благословить кожен ваш крок життя, спрямований на більшу славу Бога! Дякую, що ти, духовний отче, допомагаєш людям усувати зі серця всякі неприязні та непорозуміння. Це - так важливо для християн, щоб виконати Заповідь Господню: любити ближнього так, як любимо себе. Без щирого виконання цієї Заповіді, ніхто не може стати учасником вічної радості у небі», - сказав владика Ігор.

На завершення візиту Архиєпископ за ревне та віддане служіння, відзначив отця Богдана Церковною нагородою, а саме, правом носити золотий хрест з прикрасами.

Також пам'ятними грамотами за допомогу у споруджені святині були відзначені родини Кравчуків, Пелені, Мирослав Занік, Василь Котецький, Василь Коваль, Іван Бобик, а також голова Раковецької сільської ради Ярослав Дудар.

о. Павло Дроздяк, прес-секретар Львівської Архиєпархії

Історичний нарис с. Хоросно (http://khorosno.at.ua/index/0-4)

У долині потічка , що впадає в Щирку заховалось село Хоросно. На північ від нього піднімаються круті береги, а зі сходу проходить шосейна дорога Львів-Стрий , збудована в середині XIX століття. Важко судити про походження назви села та час його виникнення. В старих документах воно згадується під назвами Хрусно та Форосно. Воно походить від слова «форос» що означає болотяну рослинність. Вперше село датується записом на пергаментній грамоті 22 січня 1384 року. Вже у 1407 році тут був костел. Як зазначається в судові справі, проповідник костелу Пречистої Діви Марії Іван з Хоросна, син Миколи, посвічує, що прилюдно в костелі він викликав Львівського пароха Івана Русина на суд. На зорі своєї історії село входить до складу королівських володінь. Відомо, що в 1469 році король віддав його Йоганну Цирану.У 1570 році було проведено розмежування земельних володінь між Хоросно та Добрянами. Внаслідок знищення татарською ордою в 1626 році прибутки села зменшились дві третини. Але навіть в цих умовах шляхта не зменшувала ексшіатуації селян. І це викликало протест. В 1649 році хороснянські селяни заявили перед судом про неспроможність села платити податки тому, що воно восени 1648 року було знищене, майже зрівняно з землею. Напруженою селянською працею Хоросно відновлювалось з руїн. З 1676 року згідно з реєстром головного податку тут вже проживало до 40 дорослих осіб. Жовніри забирали селянське сіно, ночами розбивали комори, крали зерно. З початку ХУІІІ століття державцями Хоросно довгий час були члени магнатської сім'ї Потоцьких. Польське, а згодом і австрійське панування в Галичині нічим у Хоросно не відрізнялося від становища селян навколишніх сіл. Панщина, податки, татарські набіги спричиняли крайнє зубожіння. Невідомо коли сюди прийшли монахи. Але в тематизмі за 1918 рік зафіксовано: "Давня монастирська церква розібрана. Огорожа знищена. Будинки протікають, гниють". Тут же зазначено, що 5 осіб виїхало до Росії, тобто вони сповідували москвофільство. Ділилося поселення на старе і нове. Зрештою і сьогодні хороснянці південну частину села називають Хоросно Старе і проживає тут корінне населення. Справа в тому, що тут знаходилася дерев'яна церква Собору Пресвятої Діви Марії, збудована 1895 року. Зведення нового храму Божого почалося, коли в Хоросно Старім священиком працював о.О.Коновалець, брат батька Є. Коновальця. Церква згоріла у 1999 році за досить загадкових обставин. Зараз ведеться будівництво нового храму. У Хоросно 13 травня 1925 року народилася відома львівська поетеса М.Хоросницька (Сваричевська) .

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове