Дорогі брати і сестри – вдома й за кордоном

19-08-2010

• Категорія:

• Теги:

• УГКЦ

Дорогі брати і сестри - вдома й за кордоном, тяжкі обставини примушують нас покидати родини, свій дім, свої рідні міста, села, Батьківщину, й шукати можливість заробків, кращого життя на чужині. Багато українців й українок знайшли відвагу вийти з невпевненності повсякденного життя за кордонами України. Нелегко бути чужинцем, еміґрантом, часом відчувати почуття втрати чогось рідного, завжди знайомого...

Багато з вас зробило саме так, й працює тут, в Ізраїлі, на Святій Землі. Ця земля насправді є обіцяною Богом завдяки вірі однієї людини, що повірила слову Господа й сама стала чужинцем: то істория життя Авраама, про якого читаємо на перших сторінках Біблії: «І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу. І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням. І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі! І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь» (Бут 12, 1-4)

І нам теж залунав голос, й покликав нас на Нову Землю... Й ми вийшли! Багато чого виповнилось, але й багато ми пережили розачарувань. Але ж крім заклику земного, є ще покликання Боже, - покликання до віри та особистого зв'язку з Ним. Як вірники Божі, ми повинні зрозуміти, що на сторінках нашої земної історії, що наповнюються різними життєвими подіями, Бог пише «історію спасіння» кожного з нас. І так ми бачимо, що тут ми не є випадково, нас сюди не закинула «немилосердна доля», а ми живемо і працюємо на Святій Землі завдяки Божому Провидінню, що нас сюди покликала саме Його любов. Бог, як наш батько веде нас життям, несе на Своїх святих руках в часи тяжких хвилин життя. Так, як й Авраама, Він і нас вчить в часи невпевненности шукати справжню впевненность в Його Слові, в церковній спільноті, в молитві, в святих Таїнствах Церкви. Саме тут ми відчуваємо потрібність міцнішу, ніж вдома, поєднатися з тим, хто нас розуміє, хто готовий ділити з нами наші біди й туги. Нам вкрай потрібен той, хто не засудить наші слабкості, не буде гнушатись нашого гріха, підтримає нас у нашій біді. Образ цієї любови Бог назавжди вписав до Хреста Свого Сина, до Його смерті й Воскресіння. Так й на чужині ми не можемо залишити Того, хто нас не покидає де б ми не були, ми не можемо не прославляти Спасителя на нашій рідній мові, у нашому рідному греко-католицькому обряді.

Щонеділю Бог дає нам можливість ніби повернутись до дому на свою справжню рідну Землю, в обійми Небесного Отця. Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Хайфі - саме це місце, де це відбуваєтся. Бачимо, що Господь нас не залишив й допомагає нам. Він дав нам церкву, спільноту братів і сестер, молитву на рідній мові. Він бажає нам гідного: щоб росла й розвивалася наша віра, наші стосунки з Ним. Те, що прагне дати нам Бог, є набагато більшим від того, що ми шукаємо в наших земних турботах. Є нам обіцяною Земля, так же, як була обіцяною Аврааму і Саррі, Мойсею й пророкам. Про це говорить Послання до Євреїв: „Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки. Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини. І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись. Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто" (Євр 11,13-16). В єдності з нашими праотцями й ми шукаємо той Божої Землі, того місця, яке приготував нам Бог в Ісусі Христі, Своєму Синові.

Багато нашіх людей втрачається, не знаходять вони шляху до храму Божого. Тому, дорогі, саме тут, в Ізраїлі, якщо ви знаєте когось, хто живе й працює в Святій Землі, повідомте його про це місце, де можна зустрітись з Богом, з рідною Церковою, із спільнотою українських греко-католиків.

Прошу вас, мої любі, де б ви не були в Ізраїлі, давайте знати про себе, діліться про свої проблеми, щоби ми мали можливість конкретної допомоги. Такж закликую вас ділитися свідоцтвом віри, любови й надії, які ми маємо у Бозі.

Всім вам, хто читає наш сайт, бажаю рясної Божої благодаті й преподаю своє священицьке благословіння.

Священик Ростислав Дворовий

http://www.haifagrcath.net/

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове