Синод Єпископів. Тринадцята загальна конгрегація

16-10-2008

Ватикан, 16 жовтня, VIS - AGNUZ - Вранці 14-го жовтня у присутності Святійшого Отця почалася тринадцята загальна конгрегація XII чергової генеральної Асамблеї Синоду Єпископів. Черговим головуючим був кардинал Джордж Пелл, архиєпископ Сіднейський (Австралія).

Наводимо далі уривки з виступів деяких Отців Синоду.

Кардинал Тарчиціо Бертоне, S.D.B., Державний секретар. "Наголошується істотна байдужість до віри, яка передається за допомогою Святого Письма в порівнянні зі свідоцтвом віруючої людини, - байдужість, яка супроводиться великим неуцтвом і трудністю побачити в Писбмі життєву силу. (...) Проте, в багатьох з цих дітей є дивна відкритість до Біблії, коли гармонія досягається не стільки - принаймні, на початку - через авторитет якоїсь біблійної сторінки, званої Словом Божим, але через дорослих, які підходчть до них як терплячі вихователі і заслуговуючі довіри свідки найбільшого персонажа, яким є Ісус, тобто, через людей, які, виголошуючи Слово Боже, виконують його потім в своєму житті. Якщо дорослому, як вихователеві-другу, удається змусити відкрити молодій людині двері серця, тоді Письмо проявляє себе як дар, що несе з собою всі якості Слова Божого".

Кардинал Еммануель III Деллі, Вавілонський Патріарх Халдеїв (Ірак). "Я - син землі Авраама, Іраку. (...) Ми випробували всі засоби для досягнення миру і спокою в країні. Ситуація в деяких місцях Іраку є тяжкою і трагічною. Життя там - справжнісінька голгофа: немає миру і безпеки, немає найнеобхіднішого для життя. (...) Християни живуть під дамокловим мечем викрадання, пограбування, залякувань, (...) не говорячи вже про постійно зростаюче число смертей, викликаних вибуховими пристроями і смертниками. (...) Жити Словом Божим означає для нас свідчити про нього навіть ціною власного життя, як це відбувалося до цих пір і відбувається, жертвою єпископів, священиків і мирян. (...) Тому я прошу вас молитися за нас і разом з нами Господу Ісусу, Слову Божому, і розділити наші тривоги, наші надії і біль наших ран, щоб Слово Боже, що стало плоттю, перебувало в нашій Церкві і разом з нами, як блага звістка і підтримка. Шістнадцять наших священиків і двох єпископів було викрадено і відпущено після виплати викупу, що обчислювався величезними сумами. Деякі з них належать до сонму нових мучеників, які сьогодні моляться за нас з Неба: архиєпископ Мосула Фарадж Раххо, священик Рагид Ганні, ще два інших священика і шість юнаків".

Єпископ Хавьер Ечеварріа Родрігес, прелат OPUS DEI. "У житті святих зустріч із Словом Божим через читання Святого Письма наводило до радикальної зміни життя. Ми повинні прагнути, щоб все - ми, наші священики і миряни - глибоко жадали Ісуса Христа, переживаючи кожен епізод Євангелія як один з персонажів серед інших. (...) У таїнстві Сповіді ми, пастирі, повинні часто рекомендувати вірним читання Євангелія, учивши їх в думках брати участь в тому, про що говориться, і закликаючи тих, які каються, радити робити те ж саме колегам, рідним, друзям. (...) Необхідно зробити так, щоб ми, християни, подібно святим, прагнули нести ці тексти в наше повсякденне особисте життя, щоб змінити його. (...) Було б доречним висунути ініціативи, направлені на поширення серед вірних цього духу молитви і внутрішньої зосередженості по відношенню до Євангелія, щоб воно реально впливало на наше повсякденне життя. Крім того я вважаю, що було б вельми своєчасним приділити належну увагу якості читання з амвона, тобто, щоб тексти читань були дійсно пережиті, щоб вони не були простою декламацією, але виголошувалися в упевненості, що це Бог говорить до них і до спільноти".

Єпископ Йосиф Нгуєн Чи Лін, Тхан Хоа (В'єтнам). "Євангеліє вперше було проголошене на нашій землі на початку XVI століття, в скорботному контексті внутрішньої війни між двома царствами ворогуючих братів. (...) Занурені в історію, сплетену з ненависті, ідеологічних воєн і дискримінуючих обмежень, наші християни все більше переконувалися в тому, що лише Слово Боже може зберегти їх в любові, в радості, в мирі в спілкуванні і терпимості. (...) Один епізод заслуговує на згадку, щоб довести, що Слово Боже продовжує підтримувати Церкву у В'єтнамі. Йдеться про масове навернення тисячі чоловік, що належать до етнічних меншин, незабаром після канонізації 117 мучеників В'єтнаму в 1988 році. Цікавий факт полягає в тому, що багато хто з них признався, що слухали протестантське радіо з Маніли, але навернулися в католицтво. Так, протестанти сіють, а католики жнуть. Слово Боже, яке прозвучало здалека, і досягнуло їх вух, стало джерелом надії для цих людей, розсіяних серед гір, позбавлених всього, у тому числі і майбутнього. На закінчення мені б хотілося ще раз підкреслити, як в'єтнамський католик, свою переконаність в тому, що в гоніннях нашою найбільшою благодаттю є вірність Слову Божому".

Професор Андреа Ріккарді, засновник Спільноти святого Егидія (Італія). "Григорій Великий вчить: Слово зростає з тим, хто його читає. Воно освічує бідних, приводячи нас до розуміння того, що бути близьким їм - це бути з Самим Христом. Воно проявляє структуруючий вимір християнина: учнівство. (...) У епоху багатослівності Слово обплутане ланцюгами проектів, протагонізмом, ідеологічною подачею. (...) Синод може стати слушним моментом для того, щоб дати дозріти в Народі Божому часу любові до Письма. Маючи за плечима ціле століття біблійної культури, хіба не настав час для розвитку благоговійного відношення до Святих Писань серед Народу Божого? Християни і християнки стануть тоді, - говорить Хрізостом, - 'мудрими людьми з простим серцем' в складному світі".

Луіс Фернандо Фігарі, генеральний настоятель Товариства християнського життя (Перу). "Папа Павло VI в "Ecclesiam suam" підкреслив комунікативний вимір божественного одкровення. (...) Передвічне втілене Слово говорить на людській мові і виявляє таємницю Бога і Його задуму, а також таємницю людини, велич її покликання і її здійснення (...). На цій дорозі важлво опанувати мистецтво активного мовчання, яке має на увазі не лише уважне слухання, але слухання "In Ecclesia", відкриваючи серце інтериоризації Слова Божого і прихильності йому. Вислухане і прийняте Слово живить в нас віру, перетворюючи наші критерії аж до того, що наші думки уподібнюються 'думкам Христа' (...); воно закликає нас до віри у дії, допомагаючи усвідомлювати, що, "почувши Слово, слід застосувати його на практиці".

http://christusimperat.org/ru/node/3181