Відбувся обряд Таїнства Подружжя нечуючої пари

02-10-2010

  • Категорія:


25 вересня на Парафії Собору Пресвятої Богородиці, с Домажир, відбувся обряд Таїнства Подружжя нечуючої пари. Передувала цьому Таїнству клопітка праця священика і сурдоперекладача з приготування до подружжя, і ознайомленню нечуючих із наукою Церкви.


Ось як поділився досвідом такого служіння адміністратор парафії о. Ігор Микуш: "За той час, що я душпастирюю на парафія, - розповідає о. Ігор - вперше зіткнувся з вирішенням духовних потреб осіб з вадами слуху. Цей вид душпастирства передбачає особливої уваги до потреб глухих. Більшість з нас просто не уявляє як це - жити в повній тиші. Але є такі люди, які у своєму житті не чули жодного звуку. Зрозуміти їх, допомогти їм - це наш обов'язок. Думаю що на кожній парохії є люди які мають вади слуху. Але часто парафія не робить цього бо немає душпастирського підходу. Люди з вадами слуху відірвані від життя. Їм потрібно допомогти долати бар'єри своєї самотності та ізольованості в суспільстві чуючих. Разом із ними біль їхньої життєвої ситуації несуть члени їхніх родин. Ми можемо впізнати їх тільки тоді, коли вони спілкуються між собою особливою, їм зрозумілою мовою - жестами. Роблячи зусилля до порозуміння між нами і нечуючими, ми можемо багато навчити один одного, допомогти один одному цінувати дари, якими так щедро обдарував нас Господь, вживати їх за призначенням. Як часто буває, що ми перестаємо чути людей навколо нас не через те, що наше вухо не виконує своєї функції, а через твердість серця? Як часто нашу мову зупиняє злість, заздрість, гордість або недбалість? Я думаю, що цей досвід дозволить мені поглибити вміння у праці з людьми які мають особливі потреби. Надіюся в перспективі вивчити жестову мову і опікуватися на своїй парафії такою категорією людей".

В цьому душпастирстві йому допомагала с.Анна Чоп'юк, співробітниця Центру душпастирства осіб з вадами слуху "Надія", яка була не тільки фаховим сурдоперекладачем а і модератором духовної бесіди з глухими людьми. Відкритість до людей, жвавість у спілкуванні дозволяє сестрі Анні бути активною в бесіді і реагувати на почуття людей, які захотіли увійти у Таїнство Шлюбу. Вона є не тільки активною учасницею всіх заходів які спрямовані на допомогу глухим людям, але і бере участь у підготовці майбутніх церковних сурдоперекладачів.

Для того що би у Церкві було як найбільше таких фахівців, як с.Анна, Центром проведені влітку інтенсивні курси з жестової мови. Наразі їх закінчили 16 осіб які вже використовують набуті знаня в містах: Яворові, Дрогобичі, Підкамені, Львові. Вже на наступний рік заплановані подібні курси і вже зараз зголошуються особи, які б хотіли присвятити себе допомозі нечуючим братам і сестрам в лоні Церкви.

"Вже рік Центром розробляється програма душпастирства, -прокоментував ситуацію о.Олег Лазуркевич, директор ЦДОВС "Надія"УГКЦ, - яка заторкує не тільки вивчення жестової мови, але і пізнаваня духовно-культурного виміру життя глухої людини.Оскільки Центр ставить собі за мету ламати бар'єри у спілкуванні, важливо від самого початку окреслити, який спосіб відносин між тими, хто чує і особами з вадами слуху приймається як базовий. Роблячи зусилля до порозуміння між нами і нечуючими Центр «Надія» спрямований у своїй праці на партнерську модель відносин між чуючими і нечуючими. Тому, оголошуючи набір на інтенсивний модуль, ми запропонували глухим також стати слухачами модуля. При такому підході мова розуміється не лише засобом побутового спілкуваннями. Як засіб входження у культуру вона творить ширші можливості, тому спонукає не лише чуючих вивчати мову глухих, а стає заохоченням для обох сторін до довготривалої праці над собою. І треба сказати, що двоє глухих відгукнулися на таку можливість і отримали сертифікат проміжного рівня знання жестової мови".

Дуже важливо щоб на кожній парохії де присутні чи проживають нечуючі був пастирський догляд. Глухі люди цього найбільше хочуть, адже їм потрібна духовна компенсація сил. Щоб не тільки уділяти Таїнства, служити Літургії але бути у всіх життєвих викликах глухої людини. Тому дуже важливо щоби парохи і адміністратори відповідально відносилися до такої праці і не полишали нечуючих з поля зору їх душпастирської праці.

Це вже була друга виїзна місія Центру, перша була в храмі Різдва Пресвятої Богородиці (Львів-Сихів, парох о.Орест Фредина). Дякуючи отцям на парафіях, глухі люди почуваються приналежними до парафій, а це розширює коло церковної спільноти і відкриває серця у вірних на духовне спілкування і співстраждання. Надіємося що досвід отців, які долучаються до такого служіння створить пасторальне середовище для опіки нечуючим.

підготував о. Павло Дроздяк

P.S.Центр душпастирства осіб з вадами слуху "Надія" УГКЦ

Центр - структура УГКЦ, яка заснована Архієпископом Львівським Ігорем (Возьняком) в березні 2009 року. Ініціатива душпастирства походить від Єпископа, який реалізує її через Центр.

Центр покликаний для духовного супроводу глухих і членів їхніх сімей, і займається виключно цією справою.

Центр ініціює середовище спілкування, служіння і підтримки глухим людям і членам їхніх сімей, які зібрані навколо Євхаристії з вірою про повноту реалізації глухої людини у Церкві. УКУ є академічним середовищем, тобто одним із середовищ, яке потрібне для навчання і підготовки майбутніх пасторальних працівників..

Контакти з Центром душпастирства осіб з вадами слуху "Надія" УГКЦ email. deaf@ucu.edu.ua , 0974826663(о.Олег Лазуркевич)

http://www.ugcc.lviv.ua/

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове