"Гонінь на релігію в СРСР немає" - інтерв'ю митрополита Сергія. 1930 рік

05-11-2010

• Категорія:

• Теги:

• цікавинки |
• інтерв'ю

Прокляття від "сергіанства" ще довго відгукуватиметься пострадянському християнству. Бо тоді абсолют Євангельської істини відсовується на другий план. Наріжним каменем стає доцільність, перетворюючись на ідол і головного бога. Щонайкраще це проілюструє наступний документ (що виявився в моїй бібліотечці).

Відповіді митрополита Сергія (Страгородського) на прес-конференції з представниками радянського друку про положення православної церкви в СРСР 15 лютого 1930 р.

Питання: Чи дійсно існує в СРСР гоніння на релігію і в яких формах воно виявляється?

Відповідь: Гоніння на релігію в СРСР жодного не було і нема. Через Декрет про відокремлення Церкви від держави сповідання будь-якої віри цілком вільне, і жодним державним органом не переслідується.

Більше того, остання постанова ЦИК і СНК РСФСР про релігійні об'єднання від 8 квітня 1929 р. абсолютно виключає навіть щонайменшу видимість якого-небудь гоніння на релігію.

Питання: Чи правда, що безбожники закривають церкви і як до цього відносяться віруючі?

Відповідь: Так, дійсно, деякі церкви закриваються. Але відбувається це закриття не за ініціативою влади, а за бажанням населення, а в інших випадках навіть згідно постанови самих віруючих.

Питання: Чи правда, що священнослужителі і віруючі піддаються репресіям за свої релігійні переконання, їх арештують, виселяють і так далі

Відповідь: Репресії, здійснювані Радянським урядом, відносно віруючих священнослужителів, застосовуються до них зовсім не за їх релігійні переконання, а в загальному порядку, як і до інших громадян за різні антиурядові діяння.

Питання: Чи допускається в СРСР свобода релігійної пропаганди?

Відповідь: Священнослужителям не забороняється відправлення релігійних служб і виголошення проповідей (лише на жаль, ми самі часом не особливо стараємося в цьому).

Питання: Чи відповідають дійсності відомості, що поміщаються в закордонній пресі, відносно жорстокості агентів Соввласті по відношенню до окремих священнослужителів. (Наприклад, "Морнінг Пост" від 20 грудня 1929 р. і 4 лютого 1930 р.).

Відповідь: Ні в якій мірі ці відомості не відповідають дійсності. Все це суцільна вигадка, наклеп, абсолютно не гідний серйозних людей.

До відповідальності притягуються окремі священнослужителі не за їх релігійну діяльність, а по звинуваченню в тих або інших антиурядових діяннях.

Питання: Як управляється Церква і чи є тиск на управління?

Відповідь: У нас, як і в дореволюційний час, існують центральні і місцеві церковні управління. В управлінні наших органів до цих пір не було жодного тиску.

Питання: Чи користується якась релігійна течія привілеями з боку Соввласті перед іншими релігійними течіями? І чи не виявляється Радянським урядом підтримка однієї з цих течій?

Відповідь: Згідно радянського законодавства всі релігійні організації користуються однаковими правами.

Питання: Як ви відноситеся до недавнього звернення Папи Римського?

Відповідь: Вважаємо за необхідне вказати, що нас вкрай дивує недавнє звернення Папи Римського проти Сов. власті. ...Ми вважаємо зайвим і непотрібним це звернення Папи Римського, в якому, ми, православні, абсолютно не маємо потреби.

Питання: Як ви відноситеся до виступу архиєпископа Кентерберійського на Кентерберійському церковному соборі?

Відповідь: Нам здається взагалі дивним і підозрілим раптовий виступ цілого сонму... різного роду церков. ... працюючі люди Лондона розцінюють виступ Кентерберійського як виступ, що "пахне нафтою".

15 лютого 1930 р.

Держархів РФ, Ф 6343, ОП. 1., Д 263, ЛЛ 57 Машинописна копія

переклад Milites Christi Imperatoris