Звернення Блаженнішого Любомира до учасників Конгресу мирян Південних, Центральних та Східних частин України

17-11-2010

• Категорія:

• Теги:

• Глава УГКЦ |
• УГКЦ

«Сердечно бажаю, ...щоб коли нам доведеться розійтися, ми не тільки знали, куди йти, але щоби ми були готовими йти, працювати, розвивати, служити людям, прославляти Господа Бога»

Звернення Блаженнішого Любомира до учасників Конгресу мирян Південних, Центральних та Східних частин України. Київ, 12-14. 11. 2010 р. Б.

Слава Ісусу Христу! Преосвященні владики, всечесніші преподобні отці, преподобні ченці і черниці, дорогі представники екзархатів Київської архиєпархії, шановні представники прицерковних товариств, дорогі гості!

Сердечно вітаю Вас тут сьогодні зібраних на початок нашого Конгресу мирян. Оцим словом хочу офіційно відкрити ділову частину нашого Конгресу. При Божій помочі ми з молитвою, Вечірнею розпочали, а тепер хочемо, відчуваючи, що милостивий Господь і святі підтримують нас у наших намірах, розпочати оцю ділову частину, цю програму нашого Конгресу, здається, першого, де вся Східна Україна, всі області на схід від Збруча присутні тут у Ваших особах. Сердечно Вас усіх вітаю!

Хотів би кількома словами, передусім, подякувати Вам, преосвященним владикам, не тільки за Вашу присутність тут, але за те, що вже в усіх наших архиєпархіях і екзархатах відбулись такі підготовчі соборчики, які вибрали і Вас, дорогі миряни, бути представниками на цьому Конгресі. Сердечно дякуємо за Вашу присутність, бо ми, владики, є свідомими того, що складаємо менш як одну тисячну Церкви, 98% членів якої - це миряни. Якщо щиро бажаємо, щоби наша Церква жила, то без Вашої участі ми не можемо нічого очікувати, а йдеться, власне, про те, що ми тут зійшлися, що ми взагалі мали на думці оцей Конгрес, щоби запевнитись, що наша Церква живе, не тільки існує, але живе.

Дуже часто люди уявляють собі, що Церква - це храм, священнослужитель, богослужіння: прийшли, помолились, пішли - і все. Це не є вповні Церквою, це є однією дуже важливою частиною церковного життя, але це ще далеко не все. Крім молитви, крім того, щоби ми звернулись до Господа Бога як поодинокі люди, або, ще краще і ще важливіше, щоби ми звертались до Господа Бога як спільнота, - треба для життя Церкви, щоб вона рухалася, щоби була діяльною, бо без того Церква хоч існує, але дуже слабенько, є майже мертвою, бо віра потребує діл. Якщо щиро віруємо у Господа Бога, то маємо цю нашу віру довести також тим, що ми працюємо, працюємо в рамцях Церкви, не окремо, далекі від Церкви, а у Церкві, - тоді ми живемо, а якщо ми рухаємось, якщо ми діємо, тоді Церква також живе, бо метою нашого зібрання тут цих два чи три дні є, власне, те, щоб ми усвідомили своє місце у Церкві, свою відповідальність за її майбутнє, своє бажання бути іншими у Церкві. Це ми хочемо в якийсь спосіб уже, так скажу, запрограмувати.

Бажаємо, як письмовий результат нашої присутності цими днями, приготувати таку дорожню карту, однак це не є найважливішим. Ми хочемо окреслити шлях, куди спрямувати свій рух. Однак ще більш важливим є те, щоби ми були вже тут присутніми і, спільно застановляючись над майбутнім нашої Церкви, дуже серйозно постановили діяти, іти тим шляхом, який намітили, щоб ніхто, ані один із нас не залишався безвільним. Кожний має свої таланти, Церква складається з людей дуже-дуже різних, бо Господь Бог кличе нас так. Ми вдячні Богові за Його поклик бути членами Церкви, пізнавати Його у Церкві, бути тією спільнотою Божих дітей, однак ми хочемо оцю нашу віру, оцю нашу вдячність, оцю нашу відповідальність здійснювати нашими ділами. Якими вони мають бути - над цим будемо застановлятись упродовж праці Конгресу, а при Божій помочі підсумуємо, намітивши шлях, постановивши також, що ми не тільки щось написали, але що ми, направду, щиро будемо старатися іти тим шляхом. Хочемо, щоби наша Церква жила, і це є надзвичайно важливим, цього Вам і Собі бажаю. Тому ще раз сердечне спасибі за те, що Ви є тут, як представники церковних одиниць нашої Київської архиєпархії і екзархатів. Маємо велику надію, що оця присутність нас усіх тут принесе справді великі плоди, реальний результат, який буде дуже важливим моментом для нашого життя, для життя нашої Церкви. Щоб ми не були такими тільки, котрі прибігли у храм, вибігли - і забули про все, але щоб ми і в храмі, і поза храмом, в спільноті внутрішньої нашої Церкви, а також і в спільноті загальній, в якій живемо, були справді діючими членами, були такими, котрі оцю Божу Церкву, оцей Божий дар для нас оживляли своїм ділами, одночасно, не забуваючи, що ці діла без молитви - неплідні. Такою була б мета нашого зібрання.

Від себе і, думаю, від імені наших владик ще раз сердечно дякую за Вашу присутність і щиро молюся за те, щоби оце наше зібрання було дуже важливим моментом в житті і в розвитку нашої Церкви, отут, в Східних, Північних і Південних областях країни. Дай Боже, щоб за молитвами отих святих, яких видала наша українська земля, а також під опікою Пресвятої Богородиці ми могли якнайкраще послужити Богові, заспівати щиро Його славу і сповняти щиро Його волю, щоби через Церкву освячувати людство, беручи вихідним пунктом наше власне українське суспільство, щоби воно було дуже живим перед Господом Богом і щоби наш приклад було видно і поза межами України. Сердечно бажаю, щоби ми своєю працею оживили нашу Церкву, бажаю Вам успіхів в тих працях, які передбачені у програмах Конгресу, і, щоб коли нам доведеться розійтися, ми не тільки знали, куди йти, але щоби ми були готовими йти, працювати, розвивати, служити людям, прославляти Господа Бога.

Хай Бог благословить цей наш захід, щоб він завершився дуже гарними успіхами. Амінь.

+ Любомир

http://www.sobornews.org/

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове