Серед найбільших досягнень західноукраїнців під час Голодомору є привернення уваги до продовольчої катастрофи на Наддніпрянщині

26-11-2010

• Категорія:

• Теги:

• християнство і політика

Міжнародна ситуація в 1933 році була несприятливою для організації масової підтримки голодуючим в Україні. Лідери Заходу фактично відмовилися дати оцінку трагічним подіям в УРСР, оскільки не наважилися йти на конфлікт з Москвою. За таких умов успіхом можна вважати розгляд Лігою Націй ситуації в Східній Україні.

Про це сказав історик Ярослав Папуга на науковому семінарі «Між двома берегами Збруча: Голодомор 1932-1933 років і «рятункова акція» західноукраїнського суспільства». Семінар відбувся 25 листопада 2010 року в Українському католицькому університеті у Львові.

«Одним із способів порятунку голодуючих була допомога у виїзді за межі СРСР, - відзначив Ярослав Папуга. Москва намагалася отримати прибутки за своїх громадян, які мали родичів за кордоном і хотіли покинути територію Радянського Союзу. З 1932 року «Інтурист» оголосив, що громадяни СРСР можуть виїхати до знайомих, якщо ті заплатять за переїзд. Такою формою порятунку скористалося небагато людей».

«Водночас, українці, які мешкали вздовж кордону, надавали втікачам з СРСР матеріальну допомогу, забезпечуючи голодуючих продуктами, - відзначив історик. Це порятувало значну кількість потерпілих, котрі опинилися на території Польщі. Однак, мешканці прикордонних територій були не в змозі утримувати всіх голодуючих, які перейшли до Галичини і Волині. Це змусило біженців переселитися в інші райони Польщі, де вони також знаходили підтримку».

Джерело: Відділ інформації і зовнішніх зв'язків УКУ

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове