Ефективно діє тільки той закон, який лікує душу ув’язненого і спрямовує його в бік каяття, – Мирослав Маринович

04-12-2010

• Категорія:

• Теги:

• культура і суспільство |
• УГКЦ

В'язниця також повинна брати на себе співвідповідальність за подальший шлях в'язнів. Слід ставити критичні питання, чому є численні випадки, коли ті ж особи знову до неї повертаються. Водночас закон повинен бути не каральним, а запобіжним інструментом, який лікує душу ув'язненого і спрямовує його в бік каяття.

Таку думку висловив 3 грудня 2010 року український правозахисник Мирослав Маринович на конференції, присвяченій соціальній адаптації в'язнів та можливості духовного проводу в тюрмах. Конференція проходила в Українському католицькому університеті у Львові.

«Пошанування гідності людини не повинно залежати від обставин, - зауважив Мирослав Маринович. Відродження суспільства має починатися з відновлення пошани до іншого. Слід ненавидіти зло, а не носія цього зла; злочин, а не злочинця. Тому людина мусить мати можливість трансформуватися і у цьому величезна Божа мудрість».

На думку учасників конференції окремої турботи потребують не лише ув'язнені, але й працівники в'язниць. Вони працюють у важких психологічних та фінансових умовах. Ефективним як для служіння в'язням так і покращення пенітенціарної системи України стане підготовка священнослужителів для праці із засудженими та вироблення засад надання допомоги колишнім в'язням після їх виходу із в'язниці.

Джерело: Відділ інформації і зовнішніх зв'язків УКУ

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове