Категорії

Search

Tags

Особливості катехитичного служіння на теренах Центральної, Південної і Східної України в інтерв’ю

24-12-2010

  • Категорія:


Служіння в Луцькому екзархаті має свою специфіку, - інтерв‘ю з головою Катехитичної комісії Луцького екзархату о. Андрієм Ковалем


 Шановний отче Андрію, чому ви погодилися очолити саме Катехитичну комісію?

Ініціатива насправді прийшла зверху, бо справа вирішилася на спільній зустрічі священиків нашого екзархату. Однак, я, ще коли вчився в семінарії, займався капеланською діяльністю та співпрацював з молодіжними організаціями. Там я пройшов добру катехитичну практику і паралельно викладав предмет християнської етики у школі. Відповідно знаю, як краще працювати на добрий результат. Звідси віра, що зможу бути корисним, а навики, набуті в семінарії, допоможуть мені у роботі на новій посаді.

 Як зараз виглядає ситуація з катехизацією саме в Луцькому екзархаті?

Служіння тут має свою специфіку - велика територія, але мало вірних. 21 парафія УГКЦ, з яких потенційно діючі - 10. Решта у стадії розбудови. Однак люди досить ініціативні, гуртуються, прагнуть щось робити. Є окремі особливо активні осередки, наприклад у Рівному катехизація проводиться після кожної Літургії, а в Луцьку діє біблійний осередок. Також в головному місті Волині добре працюють отці Василіани (ЧСВВ), а в Ковелі - ченці Редемтористи (ЧНІ). Ними засновані молодіжні товариства, ведеться велика діяльність. Не відстає у цьому сенсі й Нововолинськ - священики щонеділі, після Служби Божої запрошують вірних на катехитичні зустрічі та організовують біблійні гуртки для літніх людей. Дуже допоміг у цій справі Собор мирян, який нещодавно проходив у Луцьку - люди ділилися досвідом, передавали один одному заохочення до катехитичної науки, бо вона їм дуже подобається.

Складність у роботі полягає передовсім у тому, що на Волині парафія від парафії розташовані на досить великій відстані, а це змушує витрачати більше коштів й часу. Ще одна проблема - брак приміщень, тому доводиться займатись будівництвом храмів та парафіяльних будинків. Працювати складно. Будучи ще дияконом, я разом з Владикою Йосафатом (Говерою) упродовж року об‘їздив весь екзархат і побачив реальний стан справи. Прикро, бо у 18 столітті Луцька єпархія була найпотужнішою і найчисельнішою, навіть більшою, ніж Львівська. Тепер, після панування царської, а згодом радянської Росії, тут залишився мізерний християнський спадок.

Інша специфіка роботи - важко достукатися до людей. Наприклад, якщо проводити катехитичні науки, то тільки у неділю, відразу після Літургії, бо у будні дні приходять мало. Відтак священики здебільшого самі провадять катехитичні науки в часі Служби Божої.

 Чи маєте якісь свої пропозиції, які хотіли б запровадити на новій посаді?

Упродовж року я відвідував молодіжний табір, організований Рівненським деканатом для всіх парафій, а також катехитичний тижневий табір на Шатських озерах для людей різних вікових категорій. Зараз готуємо курс наук для учасників біблійних гуртків, щоб вони знали і розуміли головні засади їх функціонування.

У Львівській єпархії все вже готове, тільки бери і використовуй, а на Волині церковні спільноти щойно розвиваються. Деякі речі виглядають нереально, проте на все потрібен час і віра. Кількість дітей у більших парафіях УГКЦ на Волині сягає 10-15 осіб. Священиків - 16 на 21 парафію. Катехитів поки дуже бракує. Але я вірю, що з часом люди з‘являться - прийдуть нові священики, вивчаться катехити, збільшиться структура УГКЦ. Процес йде, адже що не можливе для людини, можливе для Бога.

 Яким чином можна сприяти покращанню роботи Катехитичної комісії в Луцькому екзархаті?

Дуже багато залежить від активності священика. Він повинен брати ініціативу у свої руки і не дивитися, що його слухає 1-2 діток, а служити цій справі усім серцем. Бо спочатку прийде кілька малят, згодом вони приведуть ще кількох... Найголовніша місія кожного душпастиря - проповідувати Слово Боже. Й робити це він повинен постійно - від малечку, готуючи дитинку до першої сповіді, й далі, впроваджуючи її у доросле християнське життя.

 

Програма катехизації, розроблена спеціально для Східної України, повинна бути більш простішою, - інтерв‘ю з головою Катехитичної комісії Одесько-Кримського екзархату о. Іваном Процем


 Які почуття у вас, шановний о. Іване, викликало повідомлення про нову посаду?

Мене призначили головою Катехитичної комісії щойно минулого тижня. Й десь усередині душі я відчув радість за довіру. Проте, перебуваючи на Південних та Центральних теренах України (я маю парафії також в селах Кіровоградської області), звичайно свідомий додаткового навантаження, що вимагатиме й додаткових зусиль. Дуже хочеться звідси, з духовно сформованих теренів Галичини, перенести туди знання Бога, зробити це через науку катехизації. Тому буду використовувати напрацьоване, навіть планую застосовувати методичні чи рекомендаційні матеріали Патріаршої Катехитичної комісії УГКЦ. Сподіваюсь, що моя робота і молитва не будуть марними. Я більше практик. Дуже люблю працювати з молоддю. Взагалі, мені цікаві люди. Хоча зараз духовну діяльність доводиться там поєднувати з чисто матеріальною, тому що треба займатися будівництвом храмів, бюрократичною роботою, як то - оформлення документів на землю чи архітектуру, медикаментозну допомогу дітям в лікарнях тощо.

 На нещодавньому засіданні Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ говорили про необхідність розпрацювати окрему програму катехизації спеціально для Східної України. Якою, на вашу думку, вона повинна бути?

Більш простою. Менше мудрування - лекцій, посилань, термінологій, а більше почуттів й щирості. Дуже допомагає унаочнення. Наприклад, багато вражень залишається після відвідин Західної України. Минулого року на моїй парафії було здійснено 4 прощі. Одну з них я організував для дітей із малозабезпечених родин. Ми їздили світськими містами: Суботів, Чигирин, Богданова гора, відвідали Гайдамацькі землі. Таку подорож можна назвати історично-катехитичною, бо для дітей дуже важливо, наприклад, коли перед поїздкою ми разом молимося. Малеча тоді зовсім по-іншому на все реагує.

 Що потрібно зробити для покращання кількості й якості катехитичної роботи?

Проблеми є і їх чимало. Зрештою, хоча мова про духовність, але брак матеріальних статків також впливає, бо, скажімо, не у всіх є технічне забезпечення для перегляду фільмів на релігійну тематику, а тому показати гарні, добрі, вічні істини через той таки комп'ютер - важко. Доводиться домовлятися із директорами клубів або брати на прокат відео-програвачі. Кожен вдається у свій спосіб. Я ж наголошую, що у людей з цих регіонів дещо інший менталітет. Вони потребують більшої уваги і заохочення. Тож ми будемо прикладати максимум зусиль, щоб на тих теренах катехизація дітей, молоді та дорослих велася якнайкраще. У нас є досить багато осіб старшого віку, які взагалі не знають простих катехитичних речей. Тому наука Божого Слова має дуже важливе значення.

 Інтерв'ю підготувала Маріанна Кузан

http://ugcc.org.ua/

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове