Адріан і Наталія

• Категорія:

• Католицькі мученики

Мученики Адріан і Наталія з Никомидії (пом. бл. 305-311) - покровителі чесного подружжя, вступили в шлюб молодими і прожили всього один рік до страждань. Вони жили за часів імператора Максиміана, який почав гоніння на християн і обіцяв нагороди тим, хто буде вказувати владі на них і приводити їх на суд. Після одного з доносів, були схоплені двадцять три християнина, які переховувалися в печері поблизу Никомидії. Їх мучили, примушували поклонятися ідолам, а потім привели на допит у судову палату, щоб записати їх імена та відповіді. Начальник судової палати Адріан, спостерігаючи з якою мужністю люди переносять страждання за віру, як твердо і безстрашно сповідують Христа, запитав: «Якої нагороди ви очікуєте від свого бога за муки?». Ті ж відповіли: ««Не бачили того очі, не чуло вухо, і не приходило те на серце людині, що приготував Бог люблячим Його» (1 Кор. 2, 9)». Надихнувшись свідченнями, повелів записати і себе як християнина, готового померти за істинну віру. Про це донесли імператору, який, призвавши до себе св. Адріана, звинуватив його у божевіллі, але обіцяв йому прощення, якщо той викреслить себе зі списків приречених і принесе жертву язичницьким богам. "Я не збожеволів, а навпаки, звернувся до здорового глузду", - відповів мученик. Тоді Максиміан наказав посадити Адріана в темницю. Його дружина, свята Наталія, дізнавшись, що чоловік страждає за Христа, зраділа, бо сама була таємною християнкою. Відвідуючи коханого в тюрмі, молода дружина підтримувала його на дусі, допомагала ще більше запізнати істинного Бога - Ісуса Христа.

Святого жорстоко мучили та закликали до «покаяння та навернення» їхнім богам. Та молитви Наталії допомогли вистояти у вірі до кінця. Вона лиш просила, щоб першою молитвою її чоловіка до Бога, аби по його смерті не змусили її вийти заміж за язичника.

Мучитель наказав відбити мученикам руки та ноги на ковальні. Боячись, що чоловік бачачи муки других не похитнувся, вона попросила почати тортури саме з Адріана. По смерті, було наказано спалити тіла замордованих. Та сильний вітер гасив печі, а кати були вбиті блискавкою.

Згодом, один воєначальник таки просив у імператора дозволу одружитися з красивою і багатою вдовою. Св. Наталії довелося ховатися від його домагань у Візантії, де їй явився уві сні св. Адріан із звісткою про її близьку смерть. Незабаром безкровна мучениця, змучена пережитими стражданнями, відійшла до Господа: вона померла на гробі свого чоловіка в передмісті Візантії, куди його тіло перенесли віруючі.

Мощі св.. мч. Наталії перебувають в соборі св. Лаврентія в Мілані (Італія)

Пам'ять мчч. Адріану і Наталії відзначається 26 серпня / 8 вересня.

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове