Подвійне обличчя перинатальної медицини

• Категорія:

• Біоетичний лабіринт

Переважно лікар і пацієнт зустрічаються за трьох умов: хвороба, діагностика та терапія. Іноді буває, що медик (не обов'язково лікар, може бути медсестра чи акушерка) стає опікуном для тих, хто фізично здоровий, але потребує когось, хто б вислухав його. Обидва ці завдання, лікування і піклування, є частиною покликання під акомпанемент страждання, яке є специфічним виразом покликання до любові.

Це страшний парадокс і жахлива драма сучасної медицини, що в деяких ділянках вона втратила фундаментальну солідарність з людьми, що страждають і потребують допомоги. Все частіше трапляється так, що відповіддю на біль і страждання є пропозиція завдати особі смерть, особливо коли це хронічні захворювання, обтяжливі або ті, що не дають надії на одужання. Звідси спокуса прискорити смерть людей, правда, що серйозно хворих, навіть вмираючих, але все-таки ще живих. Звідси теж походить спокуса вбити дитину, обтяжену генетичними дефектами або вадами розвитку, ще до її народження.

Нещодавно у лікарні в Познані відмовились вбити дитину, у якої виявили синдром Дауна. І хоча життя дитини, яку відмовилися замордувати лікарі з Познані, не вдалося зберегти, бо у Бєланській лікарні Варшави дитину в лоні матері таки вбили, але їхні голоси пробудили нову дискусію про причини, за яких польський закон дозволяє аборт.

В медичному висновку, яке видали у Познані, йдеться, що «у плоду (тобто в дитини, поставмося до цієї дитини як до людини) немає ніяких доказів, що внутрішні органи мають вади, за допомогою ультразвуку не виявлено жодних дефектів, та синдром Дауна не обов'язково означає важку інвалідність і не є небезпечним для життя». Однак, якщо б це означало важку інвалідність або навіть небезпеку для життя, чи щось би змінилося? Чи законно вбити дитину тільки тому, що вона дуже хвора?

Синдром Дауна не хвороба, а результат генетичного дефекту, що полягає в присутності зайвої хромосоми у 21 хромосомної пари. Статистика показує, що у людей з синдромом трисомії 21 (цей недолік іноді так називають) виникає підвищений ризик вад розвитку в будові внутрішніх органів. Характеристики включають в себе вузьке мислення і підвищення емпатичних здібностей, що часто розглядається як дитяча наївність. Треба брати до уваги, що психомоторний розвиток та інтелектуальний і духовний в значній мірі обумовлені тим, яке медичне обслуговування буде надано особі в ранньому дитинстві. Це означає, що в пренатальний період неможливо передбачити, якою мірою генетичний дефект вплине на здоров'я дитини після народження і як відбуватиметься її подальший розвиток.

Це короткий опис синдрому Дауна подаємо тут тільки тому, щоб люди, які не мають нічого спільного з медициною, зрозуміли, про що йдеться. Для моральної оцінки аборту це не має найменшого значення.

Не має значення, чи ваша дитина хвора, чи здорова - дітей вбивати не можна.

Не має значення, наскільки серйозними дефектами обтяжена дитина - дітей вбивати не можна.

Не має значення, чи закон дозволяє це, чи ні - дітей вбивати не можна.

Однак, переважна більшість дітей, в яких під час пренатального обстеження захворюванням чи були виявлені дефекти, була вбита. Серед них 89% дітей з діагнозом муковісцидоз гинуть від абортів і 92% дітей з синдромом Дауна. З іншими захворюваннями і дефектами статистика схожа. Це викликає підозри, що пренатальні дослідження проводяться за принципами євгеніки - коли право народитися мають тільки здорові діти.

Треба говорити прямо, що в цьому випадку дослідження є наслідком безбожних дій. Якщо людина підходить до дослідження з наміром, що виявлені аномалії є причиною, щоб вбити пацієнта, тоді навіть добре здоров'я і нормальний розвиток дитини визначений відправною точкою смерті.

Чому ж тоді мають служити ці дослідження? Якщо дитина здорова, батьки будуть спокійно очікувати її народження. Якщо хвора, а лікування можливе - мають допомогти у лікуванні молодих пацієнтів. І якщо все ж лікування неможливе, щоб допомогти батькам підготуватися для найефективнішого догляду за дитиною після народження або до її можливої раптової смерті. Але ніколи, ні за яких обставин виявлення хвороби не може включати в себе рішення вбити ненароджену дитину.

ks. Piotr Kieniewicz MIC

За матеріалами radiovaticana.org

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове