Як справитися з хворобою, інвалідністю чи потворністю

• Категорія:

• Внутрішнє зцілення

Мільйони людей у всьому світі страждають через інвалідність чи потворність. Часто це пов'язано з травмами, аваріями чи хворобами. Важкими випадками є глухота, сліпота, каліцтва обличчя, паралічі. Інвалідність може бути і не такою явною: діабет, артрит, рак, дерматити. Вже з чотирирічного віку дитина здатна зрозуміти свої відхилення. А в підлітковий вік, коли навіть веснянки сприймаються як трагедія, діти сприймають себе особливо критично. В цей час емоції і думки підлітка зосереджені на власній особистості, зовнішності і здібностях. Це час самоідентифікації, коли підліток шукає, хто він. Не тільки каліцтво, але й поява важкої затяжної хвороби може змінити все, перекресливши надії та мрії.

Коли каліцтво дитини очевидне, посилювати її почуття неповноцінності будуть такі фактори:

Суспільні стандарти. Сучасне суспільство заохочує гарну фізичну форму та красу і низько цінує тих, які не вписуються в голлівудські стандарти. Суспільство заохочує вбивство ненароджених дітей і мовчить на евтаназію старих, які вже пережили можливість приносити користь. В такій обстановці навіть не надто красиві дівчатка змушені доводити свою цінність суспільству, а що незвичайне мають демонструвати скалічені, щоб компенсувати свою потворність?

Підліткове самовизначення. В пошуку «хто я?», «як я виглядаю?» та в жорсткій підлітковій конкуренції «хто кращий?» каліцтво часто заслонює істину цінність дитини настільки, що відповідь виглядає приблизно так: «Я - каліка», «Я - урод».

Реакція однолітків. Вона тільки роз'ятрює ситуацію. Дитина-каліка обов'язково стане мішенню насмішок однокласників (за винятком, коли вчитель перед приходом такої дитини в клас настроїть дітей на те, що вони повинні їй допомагати і бути делікатними). А підліток зіштовхнеться з мовчазним відторгненням і ледь замаскованою жалістю однолітків.

Реакція батьків. Батьки, пробуючи якось справитися з проблемою, страждають як і дитина. Але й вони втрачають терпіння від довгого лікування чи можуть втомлюватися від скарг і плачу. Вони можуть штовхати підлітка сильніше старатись тоді, коли від нього це не залежить. Коли батьки будуть відчувати гіркоту, що їх надії на успішне майбутнє дитини пропали, це ще більше буде поглиблювати відчай хворого підлітка. Найкраще - це проявляти спокій, любов і підтримку разом з твердістю духа. Батьки часто критикують дітей, прагнучи, щоб ті краще старались, і забувають сказати, що цінують своїх дітей, мовчать тоді, коли ті роблять добре.

Наслідки. Наше суспільство високо цінує красу, розум і гроші. І коли молода людина раптом відкриває, що в неї нема жодного (чи тільки одного) з цих достоїнств, вона починає повільно подати у відчай. Підліток, який страждає від інвалідності чи потворності, може бути розумним. Але часто у таких випадках формується ложна думка: якщо ти негарний, значить тобі бракує й розуму. Отже, це впливатиме на: 

-самовизначення, яке формується на основі власного каліцтва чи потворності; 

-самооцінку, на яку впливають насмішки чи відкинення однолітків;

-відносини з іншими: через досвід зневаг підліток буде неадекватно реагувати, ображаючись на будь-які найменші зауваження чи критику. Або з відчаєм буде розривати всі відносини, відмовляючись від нормального життя. 

-при втраті здоров'я чи тривалій хворобі наступає напруження відносин навіть в сім'ї. Почуття горя і неприйняття призводить до крайніх реакцій в будь-кого, а тим більше в підлітків. 

-відносини з Богом. Підліток, який зіткнувся з важкою хворобою, природно буде задавати собі питання, як люблячий і всемогутній Бог міг допустити таке. Дехто може розчаруватись в Богові. Проте багато хворих після довгих сумнівів знаходять відповіді, а якщо й не знаходять, то все ж таки знову довіряють Йому.

Люди, які не пережили трагедій, зазвичай вірять в добре і безтуботнє майбутнє. Вони живуть з певністю: «Зі мною не може трапитися нічого поганого». Навіть зрілі християни можуть сприймати таку наївну певність як віру. Проте коли настає криза, пов'язана з хворобою, коли втрачається почуття безпеки, наша віра проходить серйозні випробування. Та втрата фальшивої впевненості не повинна підривати наші стосунки з Богом. Він ніколи не давав пожиттєвих гарантій на добре здоров'я. Навпаки, в книзі Йова написано: «Чоловік, що родиться від жінки, віком короткий і тривоги повний» (Йо., 14,1). Знаємо, що св. Павла бичували, Стефана каменували, а св. Анна багато років була неплідна.

Серйозна хвороба чи каліцтво руйнує фальшиву думку, що ми самі контролюємо наше життя. Хвороба відкриває те, що ми повністю залежимо від Бога.«У хворобі людина пізнає своє безсилля, свою обмеженість і свою конечність» (ККЦ, 1500).

Хвороба може вести до тривоги, замкнення в самому собі, часом навіть до розпуки і бунту проти Бога. Але вона також може зробити людину зрілішою, допомогти їй пізнати те, що не є істотним у житті, щоб звернутися до того, що є істотним. Дуже часто хвороба спонукує шукати Бога і вернутися до Нього» (ККЦ, 1501).

Укріплюйте підлітка:

-Навчіть його перестати мріяти «старими добрими часами» і навчіть жити з хворобою чи інвалідністю. 

-Часто підлітки, які зіштовхнулись з серйозними проблемами зі здоров'ям, підсвідомо звинувачують себе, вважаючи, що заслужили хворобу. Делікатно відкидайте такі думки в підлітка. 

-Заохочуйте підлітка більше молитися і довіряти Богові. Моліться з ним, а також за те, щоб Бог підтримував його у важкі хвилини. 

-Моліться за зцілення хворого. Історія Церкви повна багатьох чудотворних зцілень. 

-«Зціляйте недужих!» Церква отримала від Господа це завдання і намагається його виконувати як своїми турботами про хворих, так і молитвою заступництва...» (ККЦ, 1509). Попросіть пароха вділити Тайну Оливопомазання, через яку Господь виливає особливі ласки на своїх дітей. «У святих таїнствах Христос продовжує «торкатися» до нас, щоб оздоровити нас» (ККЦ, 1504). 

-Кожна дитина унікальна. Покажіть підлітку, що немає сенсу порівнювати себе, свою зовнішність, спортивні досягнення і розум з іншими. Нехай випише свої сильні сторони і обдарування, навички й уміння. Це допоможе йому оцінити свою індивідуальність. 

-Покажіть хворому підлітку ті ресурси, які допоможуть йому справитись х хворобою. Чим він може займатись під час лікування? Що нового він може навчитись? Які заняття він спроможний виконувати? Може нове хобі? 

-Поможіть підлітку переглянути свої плани. Які з попередніх планів можна здійснювати і під час лікування? Які доведеться відкласти на майбутнє? Які нові цілі можна поставити, щоб справитись з ситуацією затяжної хвороби? 

-Підбадьорюйте вашу дитину розвивати особисті якості: чесність, дружелюбність, дисципліну, підтримку інших. В проблемах і хворобах можна зациклитись тільки на собі. Почати жаліти себе і не помічати інших. Але, переходячи через страждання, ми можемо краще зрозуміти проблеми і інших і бути доброю підтримкою для них.

-Не забувайте дати час дитині, щоб її емоції прийшли в норму. 

-Наша віра в підтримку і допомогу Бога приходить від частого слухання. Тому кожний день читайте уривки зі Святого Письма, щоб вибрати і повторювати ті цитати, які стосуються вашої кризи. Наприклад, повторюючи кожен день уривок «Господь свідомий щодо нас задумів, задумів добра, а не лиха», або «Не бійся, бо Я з тобою! Не тривожся, бо Я - Бог твій! Я додам тобі сили, Я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю» (Ісая 41, 10) ми вчимося довіряти Богові щодо нашого майбутнього. Коли така цитата так часто повторюється, що викарбовується в серці, то навіть у найважчі хвилини, коли все навкруг проти тебе, коли емоції «зашкалюють», глибоко в серці зроджується певність, що ти в руці люблячого Бога і вся ситуація є в Його руках.

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове