Категорії
- Євангелізація
- Школа молитви
- Прослава
- Зцілення і визволення
- Католицька Онова
- Духовна війна
- Апологетика
- Перепони на шляху до Бога
- Гортаючи Біблію
- Сенс життя
- Союз з Богом
- Спільнота і спільність
- Католицька Церква
- Бізнес і християнство
- Сім’я
- Свідки віри
- Небезпека: окультизм
- Увага! Секти
- Aнонс подій
- Pro-life
- інтерв'ю
- Біблія
- ВАЖЛИВО
- Глава УГКЦ
- культура і суспільство
- міжхристиянські відносини
- наука і віра
- офіційно
- Папа Римський
- УГКЦ
- харитативна діяльність
- християнофобія
- християнство і політика
- цікавинки
- Церква в Європі
- Церква в Австралії
- Церква в Азії
- Церква в Америці
- Церква в Африці
- Церква в Росії
- Церква в Україні
Союз в крові в позабіблійному світі.
Категорія:
- Союз в крові
В батька історії Геродота, який свого часу відвідав наші причорноморські степи, щоб краще ознайомитися з життям скитів та їхніми переданнями, знаходимо наступну розповідь про багатого та родовитого скита:
„Між скитами існує звичай, що коли двоє друзів довгий час перебувають у дружніх стосунках, то тоді один одному пропонують увійти в союз у крові. Щоб освятити свою дружбу і зробити її правдивим побратимством, вони роблять надрізи на руці і дають щоб кілька крапель крові впало в чашу з вином, яку після цього вони разом випивають. Цей варварський обряд рахується настільки священним, що у випадку коли хтось зважиться його порушити - буде скараний на горло. Від моменту здійснення обряду кожна зі сторін зобов'язана піклуватись наперед про іншого, а лише потім про самого себе. Одного разу я був свідком пожежі шатра одного заможного родовитого скита. Коли розпочалась пожежа, той варвар перш за все виніс з палаючого шатра свого побратима, який був калікою, нездатним піклуватися про себе. Жінку, дітей та майно він лишив на піклуванні слуг. Коли я зі здивуванням попросив пояснити мені причину його вчинку, він пояснив це так: „Бачиш, я можу ще раз одружитись, ще мати дітей та майно, але вірного побратима я вже не знайду, якщо покину його в біді.""
Але союз в крові був відомий не лише скитам,- про нього знали мешканці Близького Сходу, американські індіанці, чорношкірі народи Африки та австралійські аборигени, індійці та араби, греки та римляни, германи та слов'яни. Побратимство наших дружинників та запорожців також маємо розглядати, як одну з форм союзу в крові. Згідно з повідомлень протестантського місіонера Г.Клая Грамблла союз крові по нинішній день практикують в Індії, Китаї та Африці. Про великого дослідника Африки і місіонаря Д.Лінгвінстона розповідають, що йому були доступні усі куточки чорного континенту, небезпека від тубільців на нього не чигала. Досить було йому закотити рукава і продемонструвати багаточислені надрізи на своїх руках - свідчення союзів з різними племенами, щоб потенційним ворогам відразу ж відбити всяке бажання нападу.
На Близькому Сході, де відбувалась більшість подій описаних у Біблії, союз крові не лише був відомий, а й в біблійні часи широко практикувався. „Входження в союз крові в цій історичній обстановці є широко відоме. Особливо хетитські документи говорять нам про це. Воно є спільною спадщиною також для амореїв і арамейців." В тих народів у союз завжди входилось через пролиття крові - через змішання крові партнерів або пролиття крові тварин перед божеством, якщо входилось в союз з божеством.
Народи, які практикували союз крові, вважали його настільки святою реальністю, що особа, яка зламала такий союз могла розраховувати тільки на жахливу помсту - кожен, хто знав про ламання союзу мав обов'язково вбити не лише порушника, але й усю його родину. Кров - джерело життя, виражала взаємну відповідальність між союзниками за життя один одного. Кров свідчила про важливість і нерозривність союзницького зв'язку. Змішування крові партнерів означало, що одна особа повністю віддається іншій, повністю, без будь-якого резерву, з'єднується з іншою: твої проблеми - це мої проблеми, твої вороги - мої вороги, твої друзі - мої друзі, твої радості - мої радості. Клятва вірності, яка супроводжувала обряд, приносилась іменем божества. Іменем божества виголошувались прокляття за недотримання союзу і благословення за його дотримання - це надавало союзу в крові божественного авторитету. В союз крові були включені також і потомки, в тому числі й ще ненароджені. На них, як і на самих партнерів розповсюджувалась дія союзу.
