Коротко про головне

• Категорія:

• Батьки і діти

• Теги:

• Pro-life

Одним з покликань подружжя є завдання виховання дітей. Подружжя є співучасниками Божої творчої справи народжувати в любові і для любові нову особу. А вона має в собі покликання до росту і розвитку. Тому батьки намагаються їй у цьому допомогти, щоб вона могла жити повноцінним життям.

На цьому наголошує ІІ Ватиканський Собор: «Тому що батьки дали дітям життя, мають вони тяжкий обов'язок виховувати своїх дітей, отже їх треба визнати за найперших і найголовніших вихователів. А цей обов'язок є такої великої ваги, що там, де його занедбують, ледве можна його чимось іншим замінити. Завданням батьків є створити таке сімейне середовище оживлене любов'ю і пошаною до Бога і людей, яке сприяло б повноцінному індивідуальному і соціальному вихованню дітей.»

Виховне завдання християнської сім'ї є правдиве служіння за посередництвом якого передається Євангеліє, а саме життя родини стає шляхом віри і, певною мірою, початок християнського навчання, та школою Христового послідовництва. «В сім'ї, яка усвідомлює такий дар - писав Павло VI - усі члени голосять Євангеліє і приймають благовість.»

Бог дав батькам владу і авторитет, покликав їх бути Його посередниками в справі виховання дітей. Бог закликає Своїм Словом і Своїм прикладом являти владу в сім'ї, яка є милосердною і доброю. Бог закликає використовувати свою владу не для того, щоб заставити дітей робити те, що ми хочемо, але щоб ми, як істинні послідовники Бога, наділенні владою, давали своє життя за них. Призначення цієї влади - давати їм можливість самим контролювати себе і жити свобідно, корячись Богові.

У процесі виховання батьки повинні пам'ятати, що основна боротьба відбувається в розумі і відображається на серці дитини. Розуміння цього вносить великі зміни у виховання. Це допомагає зосередити увагу на стані серця, а не лише на поведінці. Завданням батьків є викрити гріх дитини, допомагаючи при цьому зрозуміти, як гріх відбиває стан її серця. Це розуміння веде до хреста Ісуса, як нашого Спасителя і Лікаря наших душ.

З цього видно, що виховання дітей безпосередньо пов'язане з серцем дитини. Ми повинні вчитись бачити зв'язок між поведінкою і станом серця, щоб показувати дітям, що відбувається в середині у них. Батьки повинні навчитись відвертого спілкування з дітьми, а не лише сварити і наказувати їх. Основним завданням виховання є наставляти серце дитини.

Ми повинні розуміти дитину у взаємозв'язку з двома факторами:
1. Відношення дитини до оточуючого світу, що формує її особистість;
2. Відношення дитини до Бога.

Виховання включає в себе:
1. Забезпечення дитини найкращим впливом зі сторони оточуючого середовища (влаштування сімейного життя, сімейні цінності, розподіл ролей в сім'ї, вирішення сімейних конфліктів, реагування сім'ї на успіх чи невдачу, сімейна біографія);
2. Працю над тим, як дитина реагує на все, що відбувається в її житті.

Оскільки основне призначення людини - прославляти Бога і вічно насолоджуватись спілкуванням з Ним, то батьки повинні навчити дітей саме так дивитись на світ.

Біблійні цілі повинні досягатись біблійними методами. Ними є повноцінне спілкування і різка. В книзі Притч ці два методи пов'язані між собою. «Некараним твого хлопця не лишай; як покараєш його лозиною - він не вмре; Як покараєш його лозиною, то врятуєш душу його від безодні. Мій сину, коли серце твоє буду мудре, то й моє серце буде радіти. Все нутро моє буде веселитись, коли уста твої говоритимуть правду. Не заздри в серці ледачим; нехай повсякчас перебуває воно в страху Господнім. Бо є майбуття, й надія твоя не буде даремною. Слухай, сину мій, і будь мудрим та справляй серце твоє на дорогу правди.» Пр.23:13-19

Що в себе включає повноцінне спілкування?

Перш за все, це не може бути монолог, а повинен бути діалог, щоб ви могли зрозуміти, що відбувається в серці дитини і допомогти їй розібратись у цьому. Також необхідно навчитись слухати, чути і розуміти своїх дітей. Ми повинні вміти упокоритись перед Богом і дитиною, щоб могли визнати свою неправоту і попросити прощення. Дитина повинна бачити вашу щирість і справедливість.

Спілкування повинне бути багатогранним і змістовним. Воно має включати в себе підбадьорення, підтримку, зауваження, догану, прохання, настанову, пересторогу, повчання і молитву.

Діти потребують спілкування, яке б надихало їх і вселяло в їх серця надію і мужність. Ви маєте допомогти їм зрозуміти причину їхніх розчарувань і невдач. Ви маєте підтримати їх і запалити в них бажання віднайти мужність, надію і натхнення від Бога, який є поряд з людиною покірного серця.

Діти потребують зауважень, які допомагають виправити те, що є неправильне і зрозуміти, що є зло та як його виправити. Зауваження допоможуть зрозуміти Божі стандарти і навчать оцінювати свою поведінку згідно цих стандартів.

В якісь моменти дитина повинна відчути, що ви незадоволені її поведінкою, інколи вам слід попросити, щоб дитина зрозуміла те, що відбувається.

Настанова дасть урок розуміння світу, який її оточує, як фізичного так і духовного. Дасть розуміння, що за її душу ведеться боротьба і допоможе зрозуміти стандарти Божого Царства.

Пересторога, повна милосердя і співчуття, попередить про небезпеку. Її ціль - охороняти і оберігати дітей. Ми повинні наповнювати розум наших дітей знанням тих пересторог, про які говорить Бог.

Поученням ми передаємо знання нашим дітям і підштовхуємо їх до пізнання.

Молитва, хоча і не є спілкуванням з дитиною, а з Богом, тим не менше є невід'ємною частиною спілкування між батьками і дітьми. Розуміючи про що і як вони моляться, відкривають свої душі. Таким чином молитва батьків дає настанову дітям і допомагає їм краще зрозуміти батьків. Якщо дитина чує ваші молитви, то ваша віра в Бога буде передаватись їй.

Які ж біблійні методи покарання?

Діти не народжуються морально нейтральними. Біблія каже, що «лукаве над усе у світі серце людське - і ледаче!» (Єр.16:9). Проблема дитини не в малій кількості інформації, а в тому, що вона народжується грішною. В серці дитини є гріх, який, якщо дозволити йому принести плід, може привести до вічної загибелі. Різка - саме для викорінення цього гріха. Вона торкається потреб в середині дитини. Ці потреби не можуть бути задоволені лише спілкуванням. В книзі Притч 22:15 написано: «Дурнота впилася в серце дитини, але навчальна різка прожене її геть від неї.» Дурість наповнює серце дитини, тому вона керується своїми бажаннями і страхами та противиться корекції і виправленню поведінки.

Бог призначив різку для виправлення такої згубної ситуації. Притча 23:14 «Ти битимеш його різкою - і вирятуєш його душу від Шеолу.»

Справа не в тому, що батьки добиваються послуху від своїх дітей, а рятують їх від вічної смерті - яка є результатом бунту, залишеного без кари.

Різка ніколи не повинна бути вилиттям батьківського гніву на дитину. За її допомогою не можна зривати злість і розчарування. Покарання завжди має бути контрольованим, вміру і доречним. Вона не може бути використана тоді, коли вам того хочеться, просто для профілактики, а лише як покарання і виправлення.

Якщо ви не використовуєте різки, оправдуючись, що сильно любите своїх дітей, щоб робити їм боляче, то можна ствердити, що ви не любите їх, а звільняєте себе від всяких переживань, пов'язаних з покаранням, ви звільняєтесь від трати часу і незручностей, пов'язаних з біблійним покаранням. А Біблія каже: «Хто щадить різки - ненавидить сина; хто ж його любить, той завчасу карає».

Різка вчить, що всяка поведінка приносить плоди. Батько, який використовує різку, слухає Бога і тим самим показує приклад послуху, як коритись авторитету і владі Бога.

«Діти, слухайтеся в Господі батьків ваших, бо це справедливо. Шануй батька свого і матір - це перша заповідь з обітницею: щоб тобі було добре і щоб ти на землі був довголітнім» Еф.6:1-3. Ми бачимо, як Божі шляхи утворюють коло великих благословень. Діти повинні жити, бувши в межах кола підкорення батьківській владі.

Послух батькам означає повагу і послух. В середині цього кола - благословення і довге життя.

Як тільки дитина виходить з кола безпеки, її зразу потрібно спасати від впертої незалежності, яка дуже небезпечна. Ваша влада відображає владу Бога. Батьки, які використовують методи, встановлені Богом, а саме: різку і спілкування,- є своєрідною рятівною командою, яка повертає дітей в коло Божих благословень.

Ваші діти потребують, щоб їх знали і розуміли. Тому необхідне повноцінне спілкування. Вони також потребують, щоб хтось керував і направляв їх. Вони потребують обмежень, які є зрозумілі їм і покарання, яке є передбаченим у разі порушення ними обмежень.

Християнське виховання не є легким, бо потребує часу, терпіння, наполегливості, мудрості і любові, але воно приносить добрі плоди: добрі відносини між дітьми і батьками, правильне розуміння і ставлення ваших дітей до світу, людей, Бога, і ви виконуєте свій обов'язок перед Богом.

Виховуйте своїх дітей Божими методами і нехай Бог вам в цьому допомагає.

©Milites Christi Imperatoris