Прокажені з Гавайських островів приїдуть до Риму на канонізацію свого святого

02-10-2009

• Категорія:

• Теги:

• Церква в Америці

Більшість з них не можуть пересуватися без інвалідних візків, а їх середній вік - 80 років. Але це не перешкодить 11 хворим проказою зробити подорож в 12 000 миль - з Гавайських островів до Ватикану, де 11 жовтня Папа Бенедикт XVI прославить в лику святих о. Даміана - священика, який більше ніж століття тому піклувався про прокажених на Гаваях, і сам помер від прокази.

Жозеф Даміан де Вестер, або блаженний Даміан Молокайський і сьогодні користується любов'ю багатьох гавайців. У 1870-і роки, коли бельгійський священик почав допомагати прокаженим, їх всі уникали, навіть лікарі. Сьогоднішні жителі Калаупапи - колонії-лепрозорію на острові Молокаї, де прокажені жили в ізоляції більше 100 років, відчувають особливу близькість до о. Даміана.

Подорож до Риму буде дуже важкою для 11 хворих з Калаупапи, говорить їх лікар, доктор Калані Бреді, який супроводжуватиме їх. Але вони повні рішучості, тому що «їх особистий святий буде канонізований», - говорить лікар. За словами Бреді, любов до о. Даміана не знає конфесійних меж - серед мандрівників є 83-річний мормон. «Він прикований до крісла, він абсолютно сліпий. Але для нього дуже важливо поїхати, не дивлячись на всі труднощі», - сказав доктор Бреді.

Іван Павло II беатифікував о. Даміана в 1995 році. Дорогу до канонізації відкрило зцілення, яке Ватикан визнав непоясненним з точки зору медицини, - смертельно хвора гавайська жінка вилікувалася від раку після молитов о. Даміана. Окрім відвідин церемонії канонізації, гавайців в Римі чекає приватна аудієнція у Бенедикта XVI.

Сьогодні в лепрозорії Калаупапа живе 20 пацієнтів. У 1860-і роки за наказом гавайського короля сюди стали переселяти хворих проказою - у той час острови вразила епідемія хвороби. В гавайців не було імунітету до прокази, як і до інших захворювань, принесених на острови європейцями. За 70 років після першого прибуття на Гаваї експедиції Джеймса Кука, населення островів скоротилося на 70 %.

Прокажених перестали насильно переселяти в Калаупапу лише в 1969 році, через 20 років після того, як було відкрито ліки від цього захворювання, що раніше вважалося невиліковним. Після того, як закон про ізоляцію хворих був скасований, багато хто з них вважав за краще залишитися в колонії, яка стала для них домом.

Відкриті в 40-х роках минулого століття ліки дозволяють лікувати хворих проказою, і роблять їх не заразливими, але прокажені як і раніше часто стають жертвами середньовічних стереотипів.

Приїхавши на Молокаї в 1873 році, бельгійський місіонер особисто доглядав хворих і їв з ними з однієї миски, щоб побороти ці стереотипи. У Калаупапе о. Даміан побудував церкву, декілька шкіл, притулки для сиріт, будинки для поселенців, які до цього жили в хатинах. Слава про його роботу поширилася по Європі і Америці, і на Молокаї приїхали священики і волонтери, які продовжили справу о. Даміана після його смерті в 1889 році. У 1936-му на прохання бельгійських властей його останки були перезаховані в місті Льовен. Після беатифікації частина мощів блаженного Даміана була повернена в Калаупапу.

Блаженний Даміан Молокайський вважається небесним заступником не лише прокажених, але і хворих ВІЛ/СНІДом, а також всіх Гавайських островів. В цілому, на канонізацію «свого святого» до Ватикану приїдуть 650 гавайців.

© переклад Milites Christi Imperatoris